Перевірка податкової - не варто боятися

Перевірка податкової - не варто боятися

Куріленко Наталія Євгенівна, фахівець з питань бухгалтерського обліку і оподатковування АО «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери»

У даній статті розглядаються питання, пов'язані із правовими аспектами проведення органами податкової служби перевірок правильності нарахування, повноти й своєчасності оплати в бюджети, державні цільові фонди податків і зборів (обов'язкових платежів), а також наслідків таких перевірок.

Нормативна база:
Закон України від 04.12.1990 №509-XІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями)

Закон України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами й доповненнями)

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 N 509-XІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту Закон про ДПС), органи Державної податкової служби (ДПС) мають право:

- «здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)».

Документальні невиїзні перевірки - це звичайні камеральні перевірки, змістом яких є арифметична перевірка заповнення даних, внесених платником податків у декларацію й правильності застосування коефіцієнтів (для тих декларацій, де це передбачено).

У даній статті будуть розглядатися порядок і підстави для проведення планових і позапланових виїзних перевірок.

Статтею 111 Закону про ДПС передбачено, що:

1. «Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.».

2. «Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин...»...

Далі в Законі йде перелік цих самих обставин, і саме головне те, що органи ДПС, ініціюючи перевірки, далеко не завжди чітко їх дотримуються. Зверніть на це увагу!

Статтею 112 Закону про ДПС передбачені умови допуску посадових осіб органів ДПС до проведення планових і позапланових виїзних перевірок. Тому, перед тим, як впустити представників податкової на підприємство, обов'язково перевірте наявність підстав для проведення перевірки:
«1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.»

Ми хотіли б акцентувати увагу директорів, бухгалтерів і юристів підприємств на зазначені вище підстави допуску співробітників податкових органів до перевірки! У зв'язку з тим, що в ч. 2 статті 112 Закону про ДПС в імперативній формі, зазначено що:
«Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.»

Також хотілося б звернути увагу на строки проведення перевірок, а також на строки їхнього продовження (частини 9-12 статті 111 Закону про ДПС):

«Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні.»

Слід зазначити, що продовження строків проведення як планових, так і позапланових виїзних перевірок можливо тільки на підставі відповідного наказу керівника податкового органа.

Якщо посадові особи суб'єкта господарювання вважають, що їхні права або права підприємства порушені, тоді в них є законне право на оскарження дій органів ДПС (вступити в спір з податковою,) як в адміністративному (право на адміністративне оскарження рішень податкової інспекції у вищестоящих органах ДПАУ), так і в судовому порядку, у відповідності зі статтею 14 Закону України від 04.12.1990 №509-XІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами й доповненнями) і пунктом 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями).

На стражі інтересів платника податків стоїть Закон, що визначає відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків, за що вони можуть притягатися до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності відповідно до діючого законодавства.

Викладені вище права, надані суб'єктам господарювання законами України, можна використати для захисту їхніх інтересів. Не треба боятися відстоювати свої законні інтереси, не треба йти на повідку в людей, що мають «фіскальні схильності», не треба намагатися з ними домовитися та не має сенсу погоджуватися із протизаконними вимогами співробітників податкових органів, як втім і інших державних службовців.

Ми не закликаємо акумулювати злість проти співробітників органів ДПС, просто зараз економічно вигідно твердо захищати свої інтереси. Звичайно, не завжди психологічно комфортно доводитися директорові або бухгалтерові підприємства під час перевірок податкової і важко встояти проти натиску посадових осіб органів ДПС. Часом не всі тонкощі законодавства відомі, а досвід у захисті інтересів власного підприємства може бути відсутнім.

Напевно, не варто сподіватися тільки на себе та у випадку виникнення проблем, має сенс звертатися до фахівців у правовій сфері (із зубним болем - ідуть до стоматолога, кожний повинен займатися своєю справою).

В Адвокатской компании "Соколовський і Партнеры" працюють фахівці, що мають багатий досвід: у представництві інтересів клієнтів в податкових органах і в адміністративному оскаржені рішень податкових інспекций і в судових процесах.

Інтереси клієнта захищає не одна людина, а команда адвокатів і аудиторів, що володіють знаннями й досвідом, як в області оподатковування, так і податковій адвокатурі.