Тетяна Лисовець виступила модератором сесії VII Судового форуму Асоціації правників України

Тетяна Лисовець виступила модератором сесії VII Судового форуму Асоціації правників України

15 та 16 листопада 2018 року у Києві пройшов VII Судовий форум, присвячений питанням судоустрою та судочинства, інноваційному майбутньому судової системи України. Тетяна Лисовець, старший партнер «Соколовський і партнери», голова Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права взяла участь у першій сесії форуму, присвяченої синергетичній ефективності взаємодії Великої Палати та Касаційних судів у складі Верховного Суду.

Зокрема, під час сесії говорили про узагальнення судової практики Верховним Судом, перший досвід розгляду зразкових справ, довіру до Верховного Суду, критерії визначення виключної правової проблеми для передачі справи на розгляд Великої Палати, критерії оціночних касаційних фільтрів, ключові рішення Верховного Суду щодо відступлення від позицій Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Судді Верховного Суду зазначили, що наразі пошук інструментів зменшення навантаження на Велику Палату Верховного Суду є чи не найактуальнішим питанням. Оскільки, завантаженість Великої палати, що об'єднує юрисдикції, вирішує спори та розглядає найбільш масштабні проблеми, на сьогодні, дуже велика, близько 80 справ на тиждень. Але все ж таки така практика може бути вирішена шляхом використання Великою Палатою свого права повернення деяких справ до Касаційного суду та внесенням змін до законодавства, а саме в редакцію статті, яка передбачає безумовні підстави розгляду справ Великою Палатою.

Щодо визначення поняття «виключна правова проблема», наразі, законодавство не містить чітких критеріїв визначення «виключності», відповідно там, де є оціночні поняття, неминуче виникають труднощі при їх застосуванні та тлумаченні на практиці. Проте певні орієнтири для себе судді ВП ВС все ж з’ясували і вважають, що дійти висновку про наявність у справі виключної правової проблеми можна, зважаючи на певні кількісні та якісні показники, такі як значна кількість подібних справ, невизначеність правового регулювання або необхідність застосування аналогії закону чи права.

Серед іншого, судді Верховного Суду обговорили, що слід вважати подібними правовідносинами. Так, судді вважають, що не слід розрізняти поняття «подібні» та «тотожні правовідносини». Крім цього, з цього приводу існує вже правова позиція Верховного Суду України, відповідно до якої подібними є правовідносини, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (Постанова ВСУ від 29 березня 2017 року у справі №444/2909/15-ц).

Wrapper block publication ru