Тетяна Лисовець розповіла про відповідальність топ-менеджерів за фінансовий стан компанії

Тетяна Лисовець розповіла про відповідальність топ-менеджерів за фінансовий стан компанії

24 березня 2021 року Тетяна Лисовець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Соколовський і партнери» провела вебінар для компаній-членів Конфедерації будівельників України на тему «Власник та директор будівельної компанії відповідають власним майном за її борги. Як не потрапити в халепу?».

За українським законодавством директор, власник і ті, хто фактично контролюють компанію, можуть відповідати за її боргами власним майном. До 2018 року вважалося, що вина осіб за доведення до банкрутства має бути підтверджена вироком суду у кримінальному провадженні. 30 січня 2018 року Верховний суд України своєю Постановою у справі N 923/862/15 «зламав» таку практику. Ліквідатори юридичних осіб у процедурах банкрутства масово подають заяви про притягнення до додаткової відповідальності директорів, засновників  та реальних бенефіціарів підприємств-банкрутів. Вони можуть відповідати за свої винні дії, за частиною 2 ст. 61 Кодексу  України з процедур банкрутства, якщо своїми вказівками довели підприємство-боржника до неплатоспроможності. Суд буде встановлювати ступінь вини директора/учасника підприємства, причинно-наслідковий зв`язок між їхніми діями і наслідками неплатоспроможності підприємства-боржника. До уваги буде братися період керівництва/володіння часткою у статутному капіталі. Може бути стягнуто будь-яку заборгованість, включаючи податкову.

На вебінарі Тетяна детально висвітлила юридичні підстави відповідальності власника та директора компанії за її боргами та процедуру стягнення кредитором боргу з топ-менеджерів підприємства.

Окремо Тетяна зупинилася на «запобіжниках», які треба встановити, щоб не відповідати за боргами підприємства.

До обов’язкового мінімуму таких заходів належать:

  • обережність у взаємовідносинах з пов’язаними особами;

  •  комплаєнс контрагентів перед укладенням договорів на великі суми (перевірка на фіктивність);

  • дотримання процедур, передбачених ст. 34 КУзПБ, ст. 31 ЗУ “Про ТОВ та ТДВ”, процедур укладення значних  договорів та договорів, щодо яких є заінтересованість;

  • підтвердження своїх бізнес-рішень висновками аудиторів, юридичних консалтерів, маркетинговими та іншими дослідженнями;

  • проведення претензійної та судової роботи з боржниками.