Тетяна Лисовець взяла участь у круглому столі, присвяченому відповідальності за неповернення валютної виручки

Тетяна Лисовець взяла участь у круглому столі, присвяченому відповідальності за неповернення валютної виручки

3 липня 2018 року Тетяна Лисовець, старший партнер адвокатської компанії «Соколовський і партнери», керівник судової практики взяла участь у круглому столі Комітету податкового та митного права Асоціації правників України, присвяченому аналізу впливу змін до валютного законодавства (Закон України «Про валюту і валютні операції» № 8152) на відповідальність за неповернення валютної виручки.

21 червня 2018 року народні депутати проголосували за ухвалення Закону України «Про валюту і валютні операції» №8152. Наразі, прийняття даного закону дає можливість перейти до свободи проведення валютних операцій без обмежень, які будуть скасовані поступово, за наявності сприятливих макроекономічних умов. Закон України «Про валюту і валютні операції» дозволить забезпечити цінову та фінансову стабільність та надійне бізнес середовище.

Тому на круглому столі зібралися провідні юристи, щоб обговорити основні зміни у сфері валютного законодавства, поділитися практичним досвідом скасування ППР про нарахування пені у зв’язку з неповерненням валютної виручки, а також з’ясувати чи є пеня за неповернення валютної виручки адміністративно-господарською санкцією.

Зокрема, на заході було зазначено, що схвалений Закон передбачає продовження максимального терміну для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до більш ніж 180 днів. Головне правило — дотримуватися термінів контрактів.

Також передбачено прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, порядку застосування заходів впливу, але жодних конкретних заходів чи механізмів притягнення правопорушників до відповідальності не визначено. Відповідно, Закон не містить чітко визначених регуляторних норм і ніби передбачає принцип «дозволено все, що не заборонено законом». Та все ж таки вбачається існування цілої низки підзаконних актів, які визначатимуть основні умови проведення валютних операцій.

Пеня за порушення резидентами строку розрахунків залишилася незмінною та  тягне за собою її нарахування за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) в національній валюті (для випадків здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) в національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій в національну валюту за курсом Національного банку України, установленим на день виникнення заборгованості. Але загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тетяна Лисовець відзначила необхідність звернення до Верховного Суду, з метою врахування суддів при подальшому ухваленні рішень того, що неповернення валютної виручки все ж таки є адміністративно-господарською санкцією та принципи права є основою справедливих і законних рішень у податкових спорах у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

 

Практики