Статус постійного представництва в Україні – законодавчі зміни

Статус постійного представництва в Україні – законодавчі зміни

З 22 травня 2020 року в Україні змінився порядок оподаткування та реєстрації представництв нерезидентів. Ці зміни викликані набуттям чинності Закону України N 466 від 16.01.2020.

Так, нормами підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено критерії, згідно з якими представництво буде "постійним" для цілей оподаткування. Податкові органи будуть керуватися саме ними для класифікації представництва нерезидента "постійним" або "непостійним".

Розуміння статусу представництва є дуже важливим для компаній-нерезидентів, які мають представництва в Україні. Після вступу в силу закону N 466 багато непостійних представництв можуть бути визначені податковими органами, як постійні. В результаті можливі:

- незастосування фіскальними органами норм Угоди про уникнення подвійного угоди по відношенню до доходів з України з країною реєстрації компанії, що створила представництво;

- нарахування податку на прибуток в розмірі 15 відсотків до грошових сум, що перераховуються представництвом на рахунки материнської компанії;

- нарахування податку на прибуток в розмірі 18 відсотків до грошових сум, перерахованих представництву від материнської компанії (представництво розглядається як незалежний платник податків і обсяг оподатковуваного доходу визначається за правилом "витягнутої руки");

- штрафні санкції в розмірі 25 (або 50 при повторному порушенні) відсотків від сум, нарахованих при перевірці податковими органами за несплату податку на прибуток;

- штраф за ведення діяльності через постійне представництво без його реєстрації в податковому органі становитиме 100 000 грн;

- залучення керівників представництва до адміністративної або кримінальної відповідальності за несплату податків.

 

Можливі варіанти дій:

1. Погодитися з думкою податкового органу та зареєструвати представництво в податковому органі як постійне представництво. Надалі здійснювати оподаткування операцій в повному обсязі.

2. Продовжувати здійснювати діяльність на території України, як непостійне представництво. В цьому випадку необхідно привести всю діяльність такого непостійного представництва в повну відповідність з новими критеріями.

3. Реорганізувати бізнес, створивши нову структуру, наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю, засновником якого буде іноземна компанія.

Кожне рішення має свої плюси і мінуси, як з правової точки зору так і з точки зору ефективності ведення бізнесу, тому вимагає всебічного аналізу конкретної ситуації.

 

Практики