Наталія Куріленко про нове податкове законодавство

Наталія Куріленко про нове податкове законодавство

"Український юрист", червень-липень 2020 року. Коментар до дискусії на тему "Все в податку".

Нещодавно був офіційно оприлюднений та набув чинності Закон № 466-IX, який стосується вдосконалення адміністрування податків та покликаний усунути низку неузгодженостей у цій галузі. Якими ж будуть податкові перевірки «по-новому» — відповідь на це запитання для підприємців та інвесторів в українську економіку стає чи не найактуальнішим. Тож протягом місця правники мали змогу проаналізувати нове законодавство, оцінити, на що очікувати бізнесу найближчим часом, та надати свої рекомендації.

Наталія КУРІЛЕНКО, керівниця податкової практики АК «Соколовський і Партнери»:

Змінами передбачено новели як у порядку прийняття податкових повідомлень­ рішень, їх змісту, так і в процедурі адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

1. Законодавець поклав на податківців обов’язки щодо складання податкових повідомлень­рішень (ППР) за новими підставами. ДПС тепер повин­на приймати ППР і при зменшенні суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку. Також ППР складатиметься за наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної чи за відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, платники податків тепер зможуть скасувати таке рішення і в процедурі адміністративного оскарження.

2. Внесено зміни до змісту податкових повідомлень­рішень. Вони тепер мають містити стислий зміст виявлених перевіркою порушень, посилання на документи та інші фактичні дані, інформацію про надання/ненадання платником податків письмових пояснень та заперечень, інформацію, яка спростовує наявність вини. Крім цього, в ППР мають бути посилання на акт перевірки, нормативні підстави та інформацію щодо наявності обставин, які пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.

Ці зміни є вкрай важливими, оскільки податківці підходять формально до прийняття ППР, ігноруючи надані платником докази, не звертаючи уваги на наявність пом’якшуючих обставин. Наразі при порушенні вимог щодо змісту ППР у підприємців з’явиться ще одна підстава для оскарження та скасування рішень.

3. У зв’язку зі створенням митної служби розмежовано повноваження контролюючих органів, до яких подаються скарги. Так, відповідно до ДПС та ДМС України подаються скарги тільки лише на рішення територіальних податкових/митних органів.

4.Введено процедуру поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Для чого передбачається звернення у шестимісячний термін до ДПС/ДМС України з відповідним клопотанням та підтверджуючими документами. Створення такого механізму є позитивним кроком, який посилить права платників податків.

5. Нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через ві­докремлені підрозділи (у тому числі постійні представництва), отримали право на адміністративне оскарження рішень про взяття на податковий облік нерезидента; ППР, винесених у зв’язку з визначенням податку на прибуток підприємств при виплаті доходу з джерелом його походження з України; ППР, винесених у зв’язку з початком ведення постійним представництвом господарської діяльності до реєстрації в контролюючому органі.

Введення такої процедури може посприяти нерезидентам (постійним представництвам) у вирішенні спірних питань на стадії розгляду в територіальному органі ДПС та відповідно підвищити шанси на отримання позитивного результату.

 

Повний текст дискусії http://jurist.ua/?article/2015

 

 

Практики