Набрав чинності закон “про фрілансерів”. Які можливості відкриваються для роботодавців та найманих працівників?

Набрав чинності закон “про фрілансерів”. Які можливості відкриваються для роботодавців та найманих працівників?

Консультує Іван Балицький, керівник практики з антикризового управління активами і банкрутства. Радник. Адвокат.

10.08.2022 набирає чинність Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом», більш відомий “як закон про фрілансерів” (надалі -Закон).

Відповідно до згаданого закону в трудовому законодавстві запроваджується нова форма трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Так, Законом визначено, що трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці.

Тобто, законодавець нарешті врегулював трудові відносини з фрілансерами (забезпечив можливість виконання роботи у зручний/вільний для працівника час і лише за наявності потреби у виконанні такої роботи безпосередньо у роботодавця).

Важливим є те, що при залученні до виконання робіт фрілансерів, в обов'язковому порядку слід укладати письмовий трудовий договір, оскільки невиконання таких дій може призвести до накладення штрафу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (на сьогодні це  65000 грн.).

Істотними умовами договору з фрілансером є:

  • спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, 

  • спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, 

  • інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати - базові години та дні, в межах яких має бути виконана робота.

При цьому, кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. Слід зауважити, що перевищення базових годин/днів дозволить працівнику відмовитись від виконання роботи.

Перевагами такого договору для роботодавця є:

  • роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи, працівнику, 

  • можливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за невиконання завдання/роботи,

  • ставка ЄСВ для фрілансерів розраховується виключно до  визначеної бази нарахування - нарахованої заробітної плати (незалежно від її розміру),

  • можливість встановлювати додаткові підстави для припинення трудового договору, пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.

Однак, незважаючи  на свободу роботодавця в залученні фрілансера до виконання роботи та оплату праці виходячи від фактично виконаної роботи, на роботодавця покладається обов'язок виплачувати такому працівнику заробітну плату у розмірі не меншому ніж за 32 години роботи.

Перевагами такого договору для працівника є:

  • офіційне працевлаштування, що дає право на відпустку, отримання трудового стажу та отримання легального доходу, а також отримання страхового відшкодування (у випадку втрати працездатності),

  • можливість виконувати роботу у вільний час, перебуваючи при цьому у трудових відносинах з іншим роботодавцем,

  • право  відмовитися від виконання роботи поза межами базових днів та годин або в разі несвоєчасного отримання повідомлення про наявність роботи,

  • навіть в разі “простою” - отримання заробітної плати, розрахованої як за 32 години роботи. 

Однак, незважаючи на ряд переваг та прогресивність закону, Іван Балицький звернув увагу на потенційну проблему застосування положень стосовно перевищення встановленого ліміту щодо допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом.

Так, Закон встановлює, що кількість трудових договорів з фрілансерами у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, а якщо у роботодавця працівників менше 10 - не більше одного трудового договору.

Однак, Закон не надає чіткого розуміння стосовно порядку визначення відповідної кількість трудових договорів, а зокрема: який період буде базовим для обрахунку загальної кількості трудових договорів (за весь час діяльності підприємства чи за конкретний/звітний період) та кількості договорів з фрілансерами. 

Також, буквальне тлумачення положень закону дає підстави вважати, що у роботодавця, у якого в трудових відносинах перебуває до 10 працівників,  може бути лише один фрілансер за весь період діяльності.

Так само наразі не зрозуміло, чи будуть включатись при розрахунку кількості договорів з фрілансерами трудові договори, які припинені, призупинені, тощо.

А з огляду на те, що за порушення кількості трудових договорів з фрілансерами вводиться відповідальність у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат, (на сьогодні це  19500 грн.) цілком ймовірно, що зазначена неточність (у разі її невирішення) може призвести до різнотлумачення та стати підставою для притягнення до відповідальності значної кількості роботодавців. 

Тож нам залишається сподіватися, що Уряд та інші державні органи, в межах відведеного Законом  3-х місячного строку, все ж таки врегулюють ці питання та забезпечать прийняття необхідних нормативно-правових актів.

Автор
Іван Балицький
Керівник практики з антикризового управління активами і банкрутства. Радник. Адвокат