Ігор Шевченко про діджиталізацію українських судів

Ігор Шевченко про діджиталізацію українських судів

«Український юрист», № 01-02/2019. Коментар до статті «Судова практика: О, цифрування!».

Редакція попросила правників оцінити перспективи діджиталізації судової системи за такими питаннями:

  1. Як ви оцінюєте перспективи діджиталізації українського суду? Коли, за вашими прогнозами, суд стане повноцінним «е-судом»?

  2. Які на практиці виникають проблеми із застосуванням такого способу доказування, як електронні докази?

 

Відповідь Ігора ШЕВЧЕНКА, Legal Innovation Officer, радника IT/IP-практики АК «Соколовський і партнери»

У питанні діджиталізації українського суду я налаштований оптимістично. Темпи впровадження електронного суду, як на мене, зараз є досить високими.

Працює система відеофіксації судових засідань, яка, серед іншого, увійде як складова до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимоги, що ставить зараз Державна судова адміністрація України у зв’язку з прийняттям Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», сприяють пришвидшенню цього процесу.

Навіть до початку впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи були всі можливості подавати до суду документи в електронній формі, адже Закон «Про електронні документи та електронний документообіг» діє ще з 2003 року. Проте більшість громадян не користувалися цією можливістю, не ризикуючи відхилятися від напрацьованої роками схеми роботи з паперовими документами. Інша річ зараз, коли держава вже вимагає цього від судів. Звичайно, буде і спротив, і саботаж, і скарги на недостатню технічну забезпеченість або невміння працювати з комп’ютером, на нерозуміння електронних документів, проте через декілька років більшість дивуватиметься, як можна було працювати по-іншому.

Підставами так думати є наш досвід впровадження внутрішньої ІТ-системи компанії та спостереження за зміною ставлення до неї у наших юристів. Проблемою також буде переведення старої документації в електронну форму, але, думаю, що знайдуться засоби подолання і цієї перешкоди.

Процедура засвідчення копій електронних доказів передбачена у відповідних статтях процесуальних кодексів — це їх підписання за допомогою електронного цифрового підпису (зараз, згідно із Законом «Про електронні довірчі послуги», кваліфікованим електронним підписом). Інша річ — забезпечення допустимості доказів, які ми засвідчуємо. Інформацію з інтернету ми фіксуємо за відпрацьованою процедурою із використанням усіх своїх технічних знань або, за необхідності, із залученням технічного спеціаліста. Хід фіксації заноситься до адвокатського протоколу. Паралельно з цим ми використовуємо сервіс web.archive.org.