Татьяна Лисовец о ретроспективе господдержки «зеленой» энергетики

Татьяна Лисовец о ретроспективе господдержки «зеленой» энергетики

Ретроспектива господдержки "зеленой" энергетики как нарушение международных соглашений - последствия для Украины 

Татьяна Лисовец, старший партнер адвокатской компании «Соколовский и партнеры» для reform.energy

Если в Украине будут ретроспективно снижены "зеленые" тарифы то Украина столкнется с исками от инвесторов, - рассказала Энергореформе юрист, старший партнер компании "Соколовский и партнеры" Татьяна Лисовец (укр.).

У 2008 році Україна підтримала світову тенденцію до розвитку відновлюваної енергетики шляхом надання державної підтримки виробникам "зеленої" електроенергії. Вона передбачала, зокрема, укладення довгострокових контрактів на закупівлю електроенергії по "зеленому" тарифу. З 2016 року почався стрімкий ріст відновлюваної енергетики.

Однак, часи змінюються, і зараз НЕК "Укренерго" заявляє про дефіцит бюджету для виплати ДП "Гарантований покупець" коштів на покриття виплат виробникам за "зеленим" тарифом.

На своєму сайті Міністерство енергетики та захисту довкілля запропонувало варіант "компромісу” щодо  збалансування бюджету "Гарантованого покупця", який, зокрема, передбачає:

– Реструктуризацію "зелених" тарифів із продовженням підтримки для існуючих станцій  СЕС – 20%, ВЕС – 10% (за умови згоди 50% компаній на ринку);

– Анулювання pre-PPA (станції введені у 2020 не отримують "зелений" тариф) – запровадження вищих квот на аукціони.

Отже, пропонується ретроспективно зменшити "зелений" тариф, змінити умови договорів PPA (купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії) та анулювати pre-PPA (попередні договори купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом).

Законодавством України поставлено низку запобіжників, які б мали унеможливити ретроспективну дію законів, особливо, якщо вони погіршують становище особи. Стаття 58 Конституції України забороняє зворотню дію законів в часі. Стаття 18 Закону "Про інвестиційну діяльність" презюмує непорушність договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, навіть у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище інвесторів. У випадку прийняття державними органами актів, що порушують права учасників інвестиційної діяльності, завдані їм збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Юристи в своїй практиці часто використовують стародавній латинський принцип: Pacta sunt servanda (договір має виконуватися) — латинський вислів, який застосовується у міжнародному праві для визначення положення про обов'язковість укладених договорів. Це між іншим означає, що умови договорів в односторонньому порядку змінювати не можна. Тим паче, це не має права робити ретроспективно Держава на праві сильного.

Доказом цього є приклад країн, які так вчинили і зараз змушені сплачувати величезні суми за рішеннями міжнародних арбітражів інвесторам у зв’язку з ретроспективним зменшенням "зеленого" тарифу.

Варто згадати сонячну Іспанію, яка в свій час ретроспективно змінила умови державної підтримки виробництва відновлювальної електроенергії. В результаті – країна отримала 46 справ в міжнародних арбітражах від іноземних інвесторів. Наразі втрати держави за одинадцятьма такими позовами складають до 350 млн євро.

Більшість інвесторів в українську відновлювальну енергетику – компанії з іноземним капіталом. Україною укладено більше 40 міжнародних договорів про захист інвестицій. Наша держава є учасником Енергетичної Хартії. Відповідно, необдумана одностороння ретроспективна зміна умов державної підтримки "зеленої" енергетики буде розцінена арбітражами як порушення умов міжнародних угод про захист інвестицій та ст. 10 Енергетичної Хартії, що вимагає встановлення для інвесторів справедливого та рівноправного режиму.

Інвестори можуть вимагати відшкодування збитків і в національних судах. Українське процесуальне законодавство зобов’язує суд не застосовувати нормативний акт, що суперечить Конституції України. А ретроспективна зміна "правил гри" законом заборонена ст. 58 Конституції України. Програш інвестора в суді надає йому право звернутись до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у зв'язку з порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика ЄСПЛ констатує: коли особа переконана у досягненні запланованого результату, має легітимні (законні) очікування, діючи згідно з нормами права, їй має бути гарантований захист цих очікувань.

Не слід забувати, що в Україні вже були судові спори на користь інвесторів, пов’язані зі зменшенням "зеленого" тарифу розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 р. №764-р та від 01.10.2014 р. №915-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії". За рішенням суду було зобов'язано НКРЕКП встановити "зелений" тариф на певний місяць на рівні не менше фіксованого мінімального розміру "зеленого" тарифу за офіційним курсом НБУ на момент розрахунку. Тут не стягувались збитки, але тариф приводився у відповідність до ЗУ "Про електроенергетику" за курсом НБУ станом на момент розрахунку.

Стягнення за  рішенням суду збитків з ДП "Гарантований покупець" може призвести до його банкрутства, при чому українська енергосистема не отримає електроенергіі. У програші будуть в першу чергу споживачі – платники податків, які вимушені будуть за це платити.

Отже, вигоди, що може отримати Україна від одностороннього ретроспективного зменшення "зеленого" тарифу та обмеження в його отриманні деяких інвесторів, можуть бути повністю знівельовані втратами, яких держава зазнає в результаті програшу в судах і арбітражах. Крім того, не менш вагомими будуть іміджеві втрати України як держави – учасника інвестиційної діяльності.

Ссылка на статью