Дайджест «Соколовский и партнеры»: налоговые тренды 2021

Дайджест «Соколовский и партнеры»: налоговые тренды 2021

Дайджест «Налоговые тренды 2021»

Подготовлен командой экспертов «Соколовский и партнеры» для Всеукраинской сети добропорядочности и комплаенса (UNIC).

PDF-версия здесь (доступна на украинском языке)

 

Деофшоризація, фіскалізація і транспарентність вже українська податкова реальність

Фіскальні тренди не можуть бути відокремлені від загальносвітових процесів, що з неймовірною швидкістю несуть всіх нас крізь епоху COVID-19 і локдаунів. Коронавірус, без сумніву, став каталізатором багатьох податкових тенденцій останніх років. Закінчення ери офшорів та посилення контролю за трансфертним ціноутворенням — тільки частина світових змін, направлених на боротьбу з податковою «тінню». Впровадження міждержавного обміну фінансовою  інформацією вже не дасть нікому можливості  знайти тиху, прикриту від поглядів митарів гавань. В українських реаліях ці міжнародні процеси підсилюються  збільшенням бюджетного дефіциту. Держава буде продовжувати закручувати фіскальні гайки, часто роблячи два оберти за годинниковою стрілкою, а потім один проти.

 

BEPS

BEPS (Base erosion and Profit Shifting – BEPS). Українською перекладається, як «розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування». Мультинаціональні корпорації (МНК) у своїй діяльності використовують стратегії податкового планування, застосовуючи прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві. Головною метою такого планування єе штучне переміщення прибутків до територій з невеликим або взагалі з нульовим рівнем оподаткування. При цьому,  економічна діяльність глобальних корпорацій на таких територіях несуттєва або зовсім відсутня. Така практика допомагає МНК зменшити або уникнути обов'язку із сплати податку на прибуток. Це впливає на рівень наповнюваності бюджетів багатьох країн. Світові тренди у сфері боротьби з BEPS не минули й Україну. У вересні 2013 року Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та країнами Великої двадцятки був ухвалений План дій для урегулювання питання BEPS. Він складається  з 15 пунктів, які грунтуються на трьох ключових моментах: впровадження узгодженості національних правил, що впливають на міжнародну діяльність, посилюючи вимоги існуючих міжнародних стандартів щодо сутності, а також поліпшення прозорості та впевненості. План дій передбачає заходи, спрямовані на боротьбу із зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування та конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. До програми приєдналися вже понад 100 країн, а з 1 січня 2017 року і Україна. У 2020 році до українського законодавства були внесені зміни щодо часткового виконання плану BEPS, законами: 

  • "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX; 

  • "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування" від 17 грудня 2020 року № 1117-IX; 

  • "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року № 786-IX.

Україна забезпечує виконання 8 дій із 15 заходів плану BEPS: 

Дія 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;

Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

Дія 6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;

Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;

Дія 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Імплементація міжнародних податкових правил в «тіло» української фіскальної системи стане у 2021 році новим поштовхом для посилення  інтересу фіскалів до структур КІК, постійних представництв, контролю ТЦУ. 

 

Контрольовані іноземні компанії (КІК)

2020 рік ознаменувався появою в українському податковому законодавстві терміну “КІК” - контрольована іноземна компанія. Правила оподаткування встановлені у статті 39-2 Податкового кодексу України. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX стаття 39-2 викладена у новій редакції. 

Спрощено, будь-який резидент України (юридична чи фізична особа), що володіє (чи контролює) прямо або опосередковано іноземною компанією (іноземним утворенням) є власником КІК. Такий власник має повідомити фіскальну службу про наявність КІК та задекларувати доходи, отримані КІК та сплатити з них податок. Юридична особа сплачує податок на прибуток підприємства за ставкою 18%, а фізична особа - податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 (9)% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Метою впровадження КІК є повернення до України податків, які власники іноземних компаній намагалися не платити, використовуючи прогалини в українському законодавстві.

У 2021 році декларацію щодо КІК подавати не потрібно. Декларування почнеться у 2023 році за доходи отримані у 2022 році. Цей час власники контрольованих компаній можуть використати для аналізу структури іноземних компаній, перегляду співвідношення часток володіння корпоративними правами, зміни резидентського статусу юридичних осіб. 

Багаторівневі структури володіння компаніями раніше  дозволяли захищати активи кінцевого бенефіціара та зменшувати податкове навантаження в Україні. В нових реаліях, це може призвести до  оподаткування одного й того самого доходу декілька разів. 

Увагу треба приділити доцільності утримання “непрацюючих” компаній-нерезидентів. Адже, про них також необхідно повідомляти податкові органи України. Штраф для власника такої компанії за неповідомлення про володіння КІК (частки у статутному капіталі КІК) складає  300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Наприклад, у 2021 році це буде 681000 грн.

 

Постійні представництва

У 2020 році зазнав змін і термін “постійне представництво”. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX внесено зміни до  пп.14.1.193. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України. 

Під “удар” тепер можуть потрапити представництва нерезидентів, які хоча і не ведуть підприємницької діяльності на території України, але отримують іноземне фінансування. Вони здебільшого займаються збором інформації, рекламуванням виробів/товарів материнської компанії, здійсненням іншої підготовчої чи допоміжної діяльності. Така діяльність здійснюється на підставі довіреності на ведення переговорів та укладання договорів від імені нерезидента. Це дозволяє податковим органам говорити про наявність постійного представництва, в розумінні податкового законодавства. Наслідком може бути висновок фіскальних органів про отримання нерезидентом доходів з території України та необхідність їх оподаткування податком на прибуток підприємств в нашій державі. При цьому, об'єктом оподаткування є фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерських стандартів (національних або міжнародних). 

Особливу увагу необхідно звернути представництвам компаній країн, з якими Україна не уклала договори про уникнення подвійного оподаткування. Це викликано розширенням тлумачення терміну “постійне представництво” у Податковому кодексі України. Справа у тому, що більшість укладених Україною Конвенцій/Угод мають більш лояльні, для платників податків, правила, ніж норми українського фіскального законодавства.

Українські компанії, що здійснюють посередницькі операції з нерезидентами щодо продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок та в інтересах (на користь) нерезидента, можуть також бути визнані постійними представництвами. У такому випадку, українська юридична особа має визначити дохід нерезидента та оподаткувати його в Україні. Щоправда методики такого визначення нормами Податкового кодексу  не встановлено.

Також, Законом  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування" від 17 грудня 2020 року № 1117-IX передбачено обов'язок постійних представництв  стати на облік в податкових органах до 31.03.2021 року. А от ведення діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень. В окремих випадках, за такі дії менеджери можуть бути притягнути до кримінальної відповідальності за несплату податків.

 

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ)

Принцип “витягнутої руки” покладений в основу статті 39 Податкового кодексу України “Трансфертне ціноутворення”, яка щорічно вдосконалюється вже протягом семи останніх років. Цей принцип полягає у тому, що умови проведення контрольованих операцій не мають  відрізнятися від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних звичайних операціях. Контрольованими господарськими операціями, у першу чергу є операції, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами. У разі невідповідності контрольованої операції принципу витягнутої руки  компанія резидент України має сплатити додатково податок на прибуток підприємств.

 У  2021 році вступлять в дію  ряд змін, внесених Законом  "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466.

Зокрема, розширено зміст трансфертного ціноутворення, введено нові поняття “міжнародна група компаній”, “материнська компанія міжнародної групи компаній”, “уповноважений учасник”. Введено обов'язок повідомляти контролюючий орган про участь у міжнародній групі компаній та подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. 

Збільшено перелік документації з ТЦУ, і податківці отримали право вимагати  надання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файл). Введено умову наявності розумної економічної причини (ділової мети) здійснення контрольованої операції, доводити яку доведеться платнику податку і не тільки під час перевірки, але і під час підготовки документації з ТЦУ. 

 

Міждержавний обмін фіскальною інформацією

Важливим елементом фінансових відносин України з іншими  країнами є обмін фіскальною інформацією на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах та відповідних Конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування. Держави здійснюють обмін інформацією: на прохання однієї або іншої, автоматичний або спонтанний. Податковим кодексом України, наприклад, вже із 2021 року  передбачений автоматичний обмін податковою та фінансовою інформацією з іншими країнами у розрізі звіту міжнародної групи компаній, поданого в рамках трансфертного ціноутворення.

Новим Законом США про боротьбу із відмиванням грошей також визначено низку заходів з отримання інформації від банків-респондентів та податкових органів інших країн.

Ще, Україна планує найближчим часом приєднатись і до загального стандарту звітності (CRS) ОЕСР для автоматичного обміну податковою інформацією з іншими юрисдикціями. У прийдешні рік-два, українські фіскали та їхні закордонні  колеги будуть мати всю інформацію про здійснені господарські операції у будь-якій юрисдикції або отримані  доходи, як юридичних, так і фізичних осіб. 

 

Податкова амністія 

Не залишається поза увагою держави і питання проведення амністування капіталів. Воно обговорюється в Україні вже протягом останніх мінімум 4-х років. Наприкінці 2020-го було зроблено багато заяв про прийняття весною вже цього року відповідного закону. 25 лютого 2021 року Президент України зареєстрував у Верховній Раді  законопроект № 5153 “про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету”. Скорочено цей проект закону можна назвати “головним законопроектом про податкову амністію”. Метою його прийняття є детінізація економіки, створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану дій BEPS, а також заходів з лібералізації валютного регулювання. Законопроектом пропонується провести кампанію із добровільного одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб. Декларуванню підлягають активи, які були створені за рахунок доходів, що не були раніше оподатковані, у відповідності до українського законодавства. 

Проектом закону передбачається у період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року провести одноразове декларування активів фізичних осіб. Для цього буде потрібно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію. В ній необхідно зазначити активи, що не були задекларовані в порушення українського податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року. 

В декларації можуть бути відображені валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, що знаходяться (зареєстровані) як в Україні, так і за кордоном.

Державні гарантії щодо звільнення декларантів від адміністративної та кримінальної відповідальності, за несплату податків і зборів з отриманих та неоподаткованих раніше доходів, надаються за умови сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначатиметься за такими ставками:

– 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні і прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

– 9 % щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном і прав грошової вимоги до нерезидентів України за визначених умов, а також інших активів (зокрема рухомого і нерухомого майна, майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів), що знаходяться (зареєстровані) за кордоном;

– 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Проектом закону визначені об'єкти декларувати, які не потребують декларування.  Зокрема, квартира загальною площею до 120 кв. метрів або житловий будинок (у тому числі незавершеного будівництва),  площею  до 240 кв.м. а також інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. гривень.

Прийняття законопроекту № 5153 може створити підстави для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування та підвищити податкову культуру громадян. Також, амністія капіталів є необхідною умовою прийняття закону про загальне декларування всіма резидентами України своїх доходів. 

 

Податкові перевірки. Фінансова відповідальність

COVID-19 вніс свої корективи і в податковий контроль. На період карантинних обмежень, встановлених Кабінетом міністрів України, діє мораторій на планові, а також на більшість позапланових і фактичних податкових перевірок. До кінця лютого діяв карантин, який продовжений. 03.02.21 р. Уряд прийняв постанову №89, якою дозволив проводити планові та частину позапланових перевірок. Легітимність цієї постанови є сумнівною. Стаття 7 Податкового кодексу України дозволяє регулювати питання щодо оподаткування виключно Законами про внесення змін до Податкового кодексу.  Державна податкова служба в 2020 році оприлюднила план–графік планових перевірок на 2021 рік, який оновила на початку 2021 року. Скоріш за все, податківці будуть керуватись постановою Уряду №89 та власним планом-графіком. Тому, підприємцям слід очікувати збільшення контрольних податкових заходів.

 Крім того, платникам податків не варто радіти, що завдяки карантинному мораторію податкова втратила шанс перевірити 2017 рік.  Справу у тому, що протягом його дії зупинене часове обмеження (1095 днів) на проведення перевірок.

Ще, фіскали не припиняли проведення позапланових перевірок компаній, що  у податковій декларації з ПДВ вказували податковий кредит на суму 100 000 грн і більше— на них заборона не розповсюджується. 

З 1 січня по-іншому нараховуються фінансові санкції за податкові правопорушення. В деяких випадках для визначення розміру штрафу державна податкова служба має враховувати вину платника податків у скоєнні податкового правопорушення. Наприклад, якщо після перевірки податкова донарахує грошове зобов’язання, але не встановить умислу у вчиненні правопорушення, штраф складатиме 10% визначеної суми. Наявність умислу збільшує штраф до 25%. Або ж, вчинення порушення, зокрема, з вини контролюючого органу чи під впливом форс-мажорних обставин, звільняє платника податків від фінансової відповідальності взагалі.

 

Кримінальні провадження. Бюро економічної безпеки

В Україні наразі розслідувати економічні злочини мають право декілька правоохоронних органів: податкова міліція, Служба безпеки України та Національна поліція України, Державне бюро розслідувань. На обліку у податковій міліції у січні-грудні 2020 року було 910 кримінальних проваджень за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). Із них до суду направлено 10 обвинувальних актів, ще подано 28 клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності та було закрито 124 проваджень. Метою відкриття великої частини таких кримінальних проваджень є спроба позалегального тиску на компанії, у тому числі іноземні. При цьому, здійснюються  обшуки, вилучення речей та документів, допити підприємців, арешт рахунків юридичних осіб. Висновок із цієї статистики напрошується сумний — більшість кримінальних проваджень податкова міліція продовжує відкривати без достатніх правових підстав!  

Такі дані також свідчать про недостатньо ефективну роботу в першу чергу податкової міліції у розслідуванні економічних злочинів. Тому, вже давно виникла нагальна потреба у створенні єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами та уникнення дублювання відповідних функцій у різних правоохоронних органах. Питання створення такої структури на заміну податкової міліції обговорюється вже багато років і до Верховної ради було подано  декілька законопроектів. 28 січня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому проект Закону «Про Бюро економічної безпеки України» № 3087-д. 22 березня 2021 року Президент підписав  закон №1150-ІХ.

Закон  №1150-ІХ передбачає, що кількість співробітників Бюро не має перевищувати 4 000 осіб. Колишні працівники податкової міліції  можуть бути прийняти на роботу до Бюро, пройшовши конкурс та психологічне тестування. Всупереч очікуванням, БЕБ буде не лише «аналітичним», але й «силовим» органом, матиме право на застосування фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Фактично Бюро здійснюватиме ті ж оперативно-розшукові та слідчі функції, що й податкова міліція. Остання ж має бути остаточно ліквідована протягом шести місяців з дня набрання чинності законом про БЕБ. Питання повноважень Бюро на даний момент до кінця не вирішено. Зміни до Кримінального процесуального кодексу, що визначатимуть підслідні йому злочини, прийняті Парламентом лише в першому читанні. Цим же законопроектом доповнюється Кримінальний кодекс новою статтею 222-2: “Шахрайство з ПДВ”, та посилюється відповідальність за  ухилення від сплати податків. Отже, залишаються серйозні побоювання, що нова структура перейме на себе всі недоліки і вади, які були у роботі податкової міліції. 


Фіскальні очікування

Україна, зв’язана умовами міждержавних угод, вимогами міжнародних фінансових інституцій та бюджетними проблемами, не може звернути зі шляху боротьби з ухиленням від сплати податків. Держава у цьому змаганні буде і далі зменшувати можливості для податкових маневрів як для бізнесу, так і для пересічного громадянина. Це загальносвітова тенденція і треба, озброївшись знаннями та напрацюваннями, пристосовувати їх до нових фіскальних умов. Податковий світ змінюється шаленими темпами, і минулий підприємницький досвід у повному обсязі вже не працює!