О судебной экспертизе

О судебной экспертизе

Наталья Куриленко, руководитель налоговой практики Адвокатской компании «Соколовский и Партнеры»

Опубликовано в газете «Юридическая практика» №48 (727) от 29 ноября 2011 года. Статья "О судебной экспертизе"

Законом, определяющим правовые, организационные и финансовые основы судейско-экспертной деятельности является Закон Украины «О судебной экспертизе». Основания для назначения судебной экспертизы в административном процессе, изложены в статье 81 Кодекса административного судоустройства Украины, согласно которой экспертиза назначается судом для выяснения обстоятельств, имеющих значение для дела, и требуют специальных знаний в области науки, искусства, техники, ремесла и т.п.
Лица, которые принимают участие в деле, имеют право подать суду вопросы, на которые нужны ответы эксперта, а также, просить суд назначить экспертизу (поручить ее проведение) соответствующему экспертному учреждению или конкретному эксперту. При этом следует учесть, что количество и содержание вопросов, по которыми будет проведена экспертиза, определяются судом; в случае отклонения вопросов, суд должен мотивировать такое отклонение. Кроме того, если стороны по делу договорились о привлечении экспертами определенных лиц, суд должен назначить их соответственно имеющейся договоренности.
Порядок назначения судебных экспертиз предусмотрен Инструкцией о назначении и проведении судебных экспертиз, утвержденной приказом Министерства юстиции Украины от 08.10.1998 N 53/5. Этим же приказом были утверждены Научно-методические рекомендации по вопросам подготовки и назначение судебных экспертиз и экспертных исследований. Оба эти документа помогут разобраться, какой вид судебной экспертизы необходим в деле, и какие вопросы необходимо поставить эксперту.
В административных делах, чаще других назначаются экономические экспертизы, которые включают исследование документов бухгалтерского, налогового учета и отчетности; исследование документов экономической деятельности предприятий и организаций, исследование документов финансово-кредитных операций.
Анализ практики нашей адвокатской компании, по спорам связанным с признанием противоправными решений органа ГНС показал, что выводы судебной экспертизы, являются весомыми доказательствами, подтверждающими обоснованность исковых требований.

Образец документа на украинском языке

Окружний адміністративний суд міста Києва

Позивач: ТОВ «Б»
поштова адреса: Адвокатське об’єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери» 03141 м.Київ, вул.Клінічна, буд.25
засоби зв’язку: тел. (044) 495-19-28
адреса електронної пошти: pravo@splf.ua

Відповідач: ДПІ у Солом’янському районі міста Києва

Справа №2а-NNN/11/2670
Суддя Іванов І.І.

«16» листопада 2011року

Клопотання про проведення судової експертизи

Позивач, у відповідності до статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд призначити судову експертизу для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Позивачем, зокрема, було заявлено позовну вимогу про скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 12.02.2011 року №12345 по податку на прибуток підприємств на суму 2’591’824 грн., прийняте ДПІ у Солом’янському районі міста Києва. Предметом спору по податку на прибуток підприємств по справі №2а-NNN/11/2670 є правильність оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті, як операцій особливого виду.
Відповідач вважає (сторінка 9 акту перевірки від 05.02.2011 №15 та сторінка 2 заперечення від 14.04.2011 року б/н на позовну заяву), що Позивачем віднесено до складу валових витрат витрати, які виникли як різниця між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та перерахованою валютою за офіційним курсом на день придбання валюти.
Позивач стверджує, що їм не проводився перерахунок вартості валюти за офіційним курсом на день придбання валюти. Позивач, у відповідності до підпункту 11.2.3. пункту 11.2. статті 11 Закону України від 28.12.1994 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, (надалі Закон №334) збільшував валові витрати по даті оприбуткування імпортованих товарів на розмір балансової вартості іноземної валюти, розрахованої у відповідності до підпункту 7.3.2. та абзацу першого підпункту 7.3.4. пункту 7.3. статті 7 Закону №334. Так, Позивач, по даті отримання вантажно-митних декларацій (згідно підпункту 11.2.3. пункту 11.2. статті 11 Закону №334) відносив до складу валових витрат вартість імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій. А після купівлі на міжбанківському валютному ринку України валюти та сплати вартості імпортованих товарів, доводив валові витрати до їх балансової вартості, згідно абзацу першого підпункту 7.3.4. пункту 7.3. статті 7 Закону №334, а саме: в рядку 05.1 «Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» Декларацій з податку на прибуток підприємства за період перший квартал 2009 року, перше півріччя 2009 року та дев’ять місяців 2009 року відобразив різницю між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та сумою гривень, сплаченою у зв’язку з купівлею іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.
Фактично, Відповідач (за наслідками перевірки) зменшив Позивачу розмір валових витрат по податку на прибуток підприємств на різницю між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та сумою гривень, сплаченою у зв’язку з купівлею іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, хоча вважає (про що зазначено в акті та в запереченнях), що Позивачем незаконно віднесено до складу валових витрат витрати, які виникли як різниця між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та перерахованою валютою за офіційним курсом на день придбання валюти.
Курс іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та офіційний курс валюти відрізняються, тому «різниця між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та сумою гривень, сплаченою у зв’язку з купівлею іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України» та «різниця між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та перерахованою валютою за офіційним курсом на день придбання валюти» будуть мати різні значення.
В Постанові Верховного Суду України від 30.05.1997 N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»зазначено, що з метою усунення недоліків і роз'яснення питань, що виникають у судовій практиці при призначенні та проведенні експертиз, Пленум Верховного Суду України постановив вказати судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.»
Виходячи із викладеного вище, керуючись пунктом 2 статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України, Позивач просить суд прийняти питання, які на його думку, потребують відповіді експерта і не порушують перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду, а саме:
1. Чи підтверджується документально, що в рядку 05.1 «Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» Декларації Позивача з податку на прибуток підприємства за період перший квартал 2009 року, перше півріччя 2009 року та дев’ять місяців 2009 року відображено різницю між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та сумою гривень, сплаченою у зв’язку з купівлею іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України ?
2. Чи підтверджується документально, що в рядку 05.1 «Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» Декларації Позивача з податку на прибуток підприємства за період перший квартал 2009 року, перше півріччя 2009 року та дев’ять місяців 2009 року відображено різницю між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та перерахованою валютою за офіційним курсом на день придбання валюти?

Позивач, у відповідності до частини третьої статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України просить призначити експертизу і доручити її проведення саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Призначення експертизи в будь-якому іншому місті України призведе по додаткових витрат грошових коштів, пов’язаних із транспортуванням (перевезенням, надісланням) великої кількості митних, банківських, первинних, податкових та інших документів по справі – що є обтяжливим для господарської діяльності Позивача. Крім цього, слід зазначити, що Позивач і так понесе значні витрати грошових коштів, оскільки у відповідності до частини першої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства, на нього буде покладено обов’язок щодо сплати витрат по проведенню судової експертизи.

Представник ТОВ «Б»
за довіреністю, адвокат
АО «АК «Соколовський і Партнери»
(довіреність знаходиться в матеріалах справи)                                                             К.В. Номінас