Адвокатська компанія "Соколовський і Партнери"

Сильна команда податкових адвокатів
  • Eng
  • Рус
  • Укр

19 років на ринку юридичних послуг

 
 
  • Податкова адвокатура, податкове планування, податкове представництво, спори з податковою, юридична допомога під час податкових перевірок, оскарження рішень ДПІ
  • Оптимізація кредиторської та дебіторської заборгованості, досудова санація, стягнення заборгованості, банкрутство
  • Господарські спори, тендерне законодавство, складання договорів, вирішення корпоративних спорів
  • Правова допомога адвоката у цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному процесах, представництво інтересів в Європейському Суді з прав Людини
  • Консультації з експортно-імпортних операцій, підготовка контрактної документації, оскарження рішень митних органів в адміністративному та/або судовому порядках
  • Правова допомога під час допиту, захист в суді, оскарження дій слідчого, прокурора, слідчого судді, адвокатська допомога потерпілому
  • Комплексна правова експертиза господарської діяльності юридичної особи з метою визначення її справедливої ​​ціни на ринку і реального стану активів
  • Супровід угод (M&A) з аналізом фінансових господарсько-правових і податкових наслідків, вибір найбільш оптимальних юридичних та економічних рішень
  • Розробка та впровадження антикорупційних програм, здійснення compliance-процедур, супровід під час розслідування корупційних правопорушень
  • Оформлення прав на землю, вирішення земельних спорів, консультації з земельного законодавства, юридична допомога сільськогосподарським виробникам
  • Консультації з трудового права, складання внутрішніх документів підприємства, адвокатська допомога у вирішенні трудових спорів, консультації з охорони праці

Телефони в Києві: +38 (044) 495-19-28, 495-19-29, 275-67-99

Ел. пошта: pravo@splf.ua

Skype: splf.ua

Правила гри на митниці влаштовують не всіх

Номінас Кирило, старший юрисконсульт АО "Адвокатська компанія "Соколовський і Партнери"

Опублікована в газеті «Судовий вісник», № 10 (66) від 27 жовтня 2011 року. Стаття «Правила гри на митниці влаштовують не всіх»

Відносно клієнта Адвокатського об’єднання було порушено кримінальну справу за ст. 201 Кримінального кодексу України (контрабанда), постанову про порушення якої було оскаржено до суду. Згідно тексту постанови про порушення кримінальної справи основним носієм інформації, яка стала підставою для порушення кримінальної справи став інвойс, отриманий згідно акту про проведення митного огляду міжнародного експрес – відправлення (тут слід пояснити, що інвойс і був документом, що передавався в документальному міжнародному експрес – відправленні, а не супроводжувальним до відправлення документом). У вказаному акті зазначено, що з документів, оглянутих представниками Київської Регіональної митниці, зокрема, з оригіналу Інвойсу були зняті копії, підстав розпакування експрес – відправлення в акті зазначено не було.
Питання законності такого роду дій (відкриття міжнародного експрес – відправлення та зняття копій з документів) є дуже цікавим з точки зору можливості наступного використання відповідних документів органами митниці або іншими правоохоронними органами (як законне джерело отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи).
Забігаючи наперед слід зазначити, що суд першої інстанції при прийнятті свого рішення за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи проігнорував нашу позицію щодо незаконності джерела отримання даних не зважаючи на досить ґрунтовну її аргументацію (хоча питання не безспірне). На рішення суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу і наразі вона ще не призначена до розгляду.
Згідно ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень Митного кодексу України, міжнародні експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю (складовою якого є огляд) і митного оформлення товарів, що знаходяться у цих відправленнях.
Постановою №1948 від 25.12.2002 р. Про деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, а також Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях.
Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях (далі - Порядок митного контролю міжнародних експрес-відправлень) не містить порядку здійснення митного огляду. Проте, Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях (далі - Порядок митного контролю поштових відправлень) містить порядок проведення митного огляду.
Зокрема, пункт 11 Порядку митного контролю поштових відправлень зазначає, що митний огляд товарів та інших предметів здійснюється, як правило, без розпакування відправлення, з використанням технічних засобів контролю. Пунктом 12 цього ж Порядку визначені випадки, коли може здійснюватись митний огляд міжнародних поштових відправлень, а саме: за відсутності митної декларації відповідної форми, пошкодження оболонки відправлення, невідповідність масі, зазначеній на відправленні чи в супровідних документах до відправлення, тощо, а також якщо товари та інші предмети задекларовано загальним найменуванням або нерозбірливо, підлягають іншим передбаченим законодавством видам контролю, підлягають оподаткуванню згідно із законодавством.
У зв’язку з викладеним, в нашому випадку митниця, оскільки Порядок митного контролю міжнародних експрес-відправлень не містить порядку здійснення огляду експрес – відправлень, в разі здійснення митного огляду (якщо вважати його взагалі можливим з урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України), за аналогією закону мали здійснювати митний огляд у відповідності до Порядку митного контролю поштових відправлень тобто, без розпакування з застосуванням технічних засобів, а розпаковувати могли б лише у випадках, передбачених п. 12 цього Порядку.
Таким чином, працівниками Київської Регіональної митниці під час митного контролю міжнародного експрес – відправлення, в якому виявлено Інвойс, було незаконно розпаковано відповідне експрес – відправлення, оскільки в акті про проведення митного огляду відповідних підстав розпакування зазначено не було, очевидно, з урахуванням викладеного їх взагалі не було.
Розпакування відповідного експрес – відправлення було порушенням порядку здійснення митного огляду, тому незаконним, однак, крім цього, документи, які знаходились в зазначеному експрес – відправленні, були прочитані, і з них були зняті копії, що є порушенням порядку здійснення контролю за кореспонденцією та грубим порушенням особистого немайнового права суб’єкта господарювання на таємницю кореспонденції, зокрема:
Жодне положення митного законодавства не надає права митним органам читати чи знімати копії з кореспонденції осіб, навіть якщо вони юридичні, оскільки це є порушенням прав, задекларованих ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України.
Очевидно, що зняття інформації з кореспонденції мало здійснюватися відповідно до кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність, а не в рамках проведення митного огляду.
Згідно ч. 15 ст. 236-8 Кримінально – процесуального кодексу України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти не тільки наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, але й законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Таким чином, у зв’язку з незаконністю джерела отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, на нашу думку, відповідна постанова про порушення кримінальної справи підлягала скасуванню вже на цій підставі, що втім судом першої інстанції сприйнято не було, але, сподіваємося, буде сприйнято в апеляційному суді.

Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.