Адвокатська компанія "Соколовський і Партнери"

Сильна команда податкових адвокатів
  • Eng
  • Рус
  • Укр

19 років на ринку юридичних послуг

 
 
  • Податкова адвокатура, податкове планування, податкове представництво, спори з податковою, юридична допомога під час податкових перевірок, оскарження рішень ДПІ
  • Оптимізація кредиторської та дебіторської заборгованості, досудова санація, стягнення заборгованості, банкрутство
  • Господарські спори, тендерне законодавство, складання договорів, вирішення корпоративних спорів
  • Правова допомога адвоката у цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному процесах, представництво інтересів в Європейському Суді з прав Людини
  • Консультації з експортно-імпортних операцій, підготовка контрактної документації, оскарження рішень митних органів в адміністративному та/або судовому порядках
  • Правова допомога під час допиту, захист в суді, оскарження дій слідчого, прокурора, слідчого судді, адвокатська допомога потерпілому
  • Комплексна правова експертиза господарської діяльності юридичної особи з метою визначення її справедливої ​​ціни на ринку і реального стану активів
  • Супровід угод (M&A) з аналізом фінансових господарсько-правових і податкових наслідків, вибір найбільш оптимальних юридичних та економічних рішень
  • Розробка та впровадження антикорупційних програм, здійснення compliance-процедур, супровід під час розслідування корупційних правопорушень
  • Оформлення прав на землю, вирішення земельних спорів, консультації з земельного законодавства, юридична допомога сільськогосподарським виробникам
  • Консультації з трудового права, складання внутрішніх документів підприємства, адвокатська допомога у вирішенні трудових спорів, консультації з охорони праці

Телефони в Києві: +38 (044) 495-19-28, 495-19-29, 275-67-99

Ел. пошта: pravo@splf.ua

Skype: splf.ua

Колективний договір облагороджує

Богдан Ільяшов, Адвокат Адвокатського об'єднання "Соколовський і Партнери"
Опубліковано в газеті «Юридическая практика», № 41 (720) від 11 жовтня 2011

Колективний договір є важливим внутрішнім документом, який регламентує трудові, соціальні, економічні відносини між працівником і власником, стосовно специфіки конкретного підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу законів про працю України, колективний договір укладається на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Аналогічна норма міститься і у статті 2 Закону України «Про колективні договори і угоди».
Таким чином, колдоговір укладається на підприємствах, які відповідають двом критеріям:
1) на підприємстві використовується наймана праця;
2) підприємство має статус юридичної особи.
Слід зазначити, що питання обов'язковості укладення колдоговору приділялося досить багато уваги, і неодноразово позиція, насамперед Міністерства праці та соціальної політики України, змінювалася. Надавши роз'яснення з цього питання в листі від 12.10.2000 року № 15-4173, Мінпраці не сумнівалося в необхідності і обов'язковості укладення колективного договору. Проте, з часом позиція змінилася на протилежну. У листах від 28.09.2005 року № 09-444 та від 03.10.2005 року № 7825/0/14-05/015-15, Мінпраці вказало, що міжнародними нормами, зокрема, Конвенцією Міжнародної організації праці № 98 «Про застосування принципів права на організацію та ведення колективних переговорів» (стаття 4), яка ратифікована Україною, та Рекомендацією МОП № 91 (р. II, п. 2) передбачено укладення колективного договору на добровільних засадах, а під колективним договором розуміють будь-яку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців, а з іншого - однією чи кількома організаціями працівників. Також зазначено, що ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. Щодо зазначеної норми про обов'язковість укладання колдоговору, то відповідно до статті 4 Господарського кодексу України ним не регулюються трудові відносини. Господарський Кодекс України визначає основні принципи господарювання в Україні і регулює господарські відносини, які виникають в процесі організації і здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (стаття 1). Таку ж позицію і аналогічні аргументи оприлюднило у своєму листі № 21-5-197 від 05.04.2006 року та Міністерство юстиції України. Таким чином, на сьогодні позиція Мінпраці та Мін'юсту є єдиною - укладення колективних договорів не є обов'язковим, і що саме головне, відповідальність за його відсутність чинним законодавством не передбачена.
Питанню відповідальності за відсутність колдоговору на підприємстві слід приділити більш детальне увагу. Так, відповідно до ч. 1 ст. 41-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк - тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 41-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення або невиконання зобов'язань, щодо колективного договору, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, дійсно, відповідальність посадових осіб підприємства за відсутність на ньому колдоговору не встановлена. У той же час, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за ухилення від участі в переговорах щодо його укладення, зміни або доповнення, а також за порушення або невиконання зобов'язань, щодо колективного договору, що не узгоджується з позицією Мінпраці та Мін'юсту щодо добровільності укладення колдоговору .
Однак, незважаючи на те, що укладення колдоговору не є обов'язковим і відповідальність за його відсутність не встановлена, підприємствам варто його все-таки укладати, оскільки деякі норми просто не можуть діяти без їх закріплення в колективному договорі. Необхідність укладення колективного договору, перш за все, зумовлена тим, що він може містити положення, щодо яких у законодавчих актах є пряма вказівка про обов'язковість закріплення їх у колективному договорі, зокрема, такі положення стосуються форми і систем оплати праці, тарифної сітки, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, взаємних прав і обов'язків сторін.
Необхідно звернути увагу на позитивні для підприємства моменти наявності колективного договору, який регламентує відносини власника і працівника в сфері соціально - побутових пільг і гарантій працівників, захисту праці, а також у сфері оподаткування. При цьому слід пам'ятати, що сторони колективного договору мають право включати в договір тільки ті умови, які не погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством. Так, у сфері соціально - побутових пільг і гарантій працівників будуть діяти і, відповідно, поширюватися на сторони, закріплені в колдоговорі положення, що стосуються, зокрема, оформлення відпусток працівників за свій рахунок, надання додаткової відпустки за ненормований робочий день. У сфері захисту праці - положення, що стосуються виплати грошової компенсації в разі роз'їзного характеру роботи на покупку лікувально - профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів. Але більш детальну увагу необхідно приділити сфері оподаткування, а саме: положенням закріпленим в колдоговорі, що відносяться до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Згідно пункту 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України
До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу)
ДПА України в листі № 11957/7/15-0317 від 27.04.2011 року роз'яснила, що при наявності на підприємстві тільки трудових договорів з працівниками, можна включати до складу витрат тільки витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг, згідно з договорами цивільно-правового характеру за умови документального підтвердження відповідних витрат. Будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, яка встановлюється за домовленістю сторін, в разі відсутності колективного договору, не включається до складу витрат такого платника податку.
Таким чином, не дивлячись на те, що відповідальність за відсутність колдоговору законодавством України не передбачена, в певних випадках керівництво підприємства може бути зацікавлена в його укладенні.

Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.