Адвокатська компанія "Соколовський і Партнери"

Сильна команда податкових адвокатів
  • Eng
  • Рус
  • Укр

19 років на ринку юридичних послуг

 
 
  • Податкова адвокатура, податкове планування, податкове представництво, спори з податковою, юридична допомога під час податкових перевірок, оскарження рішень ДПІ
  • Оптимізація кредиторської та дебіторської заборгованості, досудова санація, стягнення заборгованості, банкрутство
  • Господарські спори, тендерне законодавство, складання договорів, вирішення корпоративних спорів
  • Правова допомога адвоката у цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному процесах, представництво інтересів в Європейському Суді з прав Людини
  • Консультації з експортно-імпортних операцій, підготовка контрактної документації, оскарження рішень митних органів в адміністративному та/або судовому порядках
  • Правова допомога під час допиту, захист в суді, оскарження дій слідчого, прокурора, слідчого судді, адвокатська допомога потерпілому
  • Комплексна правова експертиза господарської діяльності юридичної особи з метою визначення її справедливої ​​ціни на ринку і реального стану активів
  • Супровід угод (M&A) з аналізом фінансових господарсько-правових і податкових наслідків, вибір найбільш оптимальних юридичних та економічних рішень
  • Розробка та впровадження антикорупційних програм, здійснення compliance-процедур, супровід під час розслідування корупційних правопорушень
  • Оформлення прав на землю, вирішення земельних спорів, консультації з земельного законодавства, юридична допомога сільськогосподарським виробникам
  • Консультації з трудового права, складання внутрішніх документів підприємства, адвокатська допомога у вирішенні трудових спорів, консультації з охорони праці

Телефони в Києві: +38 (044) 495-19-28, 495-19-29, 275-67-99

Ел. пошта: pravo@splf.ua

Skype: splf.ua

Інститут присяжних в Україні

Грищенко Василь Миколайович, юрисконсульт, помічник адвоката Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери»

Статтю опубліковано в журналі «Український юрист», № 3(87), березень 2010 р.

В цій публікації розглянуто питання доцільності впровадження в Україні суду присяжних з метою викорінення корупції в судовій системі.

Конституція України гарантує, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Хто може бути присяжним, гарантії їх діяльності визначено Законом України «Про судоустрій України». Проте у жодному судовому процесі не визначено механізму здійснення правосуддя судом присяжних, тобто фактично суд присяжних в Україні не діє, хоча передбачена можливість його створення. Добре це чи погано?

На мою думку, запровадження суду присяжних в Україні не є нагальною потребою та й реформувати судову систему слід не в цьому напрямі. Вважаю, що суд присяжних є такою ж ціллю на майбутнє, як і побудова правової держави в Україні.

Зараз в Верховній Раді України є кілька проектів Кримінально-процесуального кодексу України, які передбачають запровадження суду присяжних. Одним з них передбачається, що присяжні в кількості 7 осіб будуть розглядати справу за клопотанням підсудного. Проте навіть таку кількість людей можна підкупити, залякати тощо. Крім того, права підсудного забезпечуються у більшій мірі, ніж права потерпілої особи. Аналіз вироків суду присяжних в Росії (який діє там понад 16 років) дає підстави говорити, що такий суд не завжди є об’єктивним та справедливим, а підсудний інколи не несе кари за доведені особливо тяжкі злочини з огляду на такі мотиви їх скоєння як нанесення тяжкої образи, помста, складне матеріальне становище тощо. Отже, в цій ситуації підсудний безпосередньо залежить від красномовства захисника та його вміння переконувати присяжних.

Враховуючи, що суд присяжних (людей без спеціальних знань, які приймають рішення, керуючись нав’язуваними позиціями захисника та прокурора, власними емоціями та світосприйняттям) у світовій практиці переважно спрямований на визначення вини підсудного, запровадження його в інших процесах, окрім кримінального, вважаю за недоцільне, в зв’язку з потребою у володінні спеціальними знаннями. Натомість, в цивільному процесі при встановленні деяких фактів в рамках окремого провадження розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів і цього є вдосталь.

Підсумовуючи викладене, зазначу, що подібна система судочинства має як свої переваги, так і явні недоліки, зокрема, враховуючи особливості формування внутрішнього переконання присяжних, менталітету, правової культури, соціального становища українців, процедурні складнощі, незадовільне матеріальне забезпечення судів, незабезпеченість приміщеннями достатніх розмірів тощо. Тому на сьогодні запровадження суду присяжних є передчасним, а боротися з корупцією, на мою думку, слід комплексно, підвищуючи правову культуру, контролюючи витрати службових осіб та їх сімей, належним чином забезпечуючи діяльність судів та правоохоронних органів. Отже, хоч корупцію в судах частково і можна зменшити, впровадивши суд присяжних, проте переконання про можливість подолання її лише таким чином є наївною фантазією.

Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.