Адвокатська компанія "Соколовський і Партнери"

Сильна команда податкових адвокатів
  • Eng
  • Рус
  • Укр

19 років на ринку юридичних послуг

 
 
  • Податкова адвокатура, податкове планування, податкове представництво, спори з податковою, юридична допомога під час податкових перевірок, оскарження рішень ДПІ
  • Оптимізація кредиторської та дебіторської заборгованості, досудова санація, стягнення заборгованості, банкрутство
  • Господарські спори, тендерне законодавство, складання договорів, вирішення корпоративних спорів
  • Правова допомога адвоката у цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному процесах, представництво інтересів в Європейському Суді з прав Людини
  • Консультації з експортно-імпортних операцій, підготовка контрактної документації, оскарження рішень митних органів в адміністративному та/або судовому порядках
  • Правова допомога під час допиту, захист в суді, оскарження дій слідчого, прокурора, слідчого судді, адвокатська допомога потерпілому
  • Комплексна правова експертиза господарської діяльності юридичної особи з метою визначення її справедливої ​​ціни на ринку і реального стану активів
  • Супровід угод (M&A) з аналізом фінансових господарсько-правових і податкових наслідків, вибір найбільш оптимальних юридичних та економічних рішень
  • Розробка та впровадження антикорупційних програм, здійснення compliance-процедур, супровід під час розслідування корупційних правопорушень
  • Оформлення прав на землю, вирішення земельних спорів, консультації з земельного законодавства, юридична допомога сільськогосподарським виробникам
  • Консультації з трудового права, складання внутрішніх документів підприємства, адвокатська допомога у вирішенні трудових спорів, консультації з охорони праці

Телефони в Києві: +38 (044) 495-19-28, 495-19-29, 275-67-99

Ел. пошта: pravo@splf.ua

Skype: splf.ua

Адаптація митного законодавства на практиці

Номінас Кирило, старший юрисконсульт АО "Адвокатська компанія "Соколовський і Партнери"
Опублікована в газеті «Судовий вісник», № 11 (67) від 24 листопада 2011 року. Стаття «Адаптація митного законодавства на практиці»

Клієнт Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери» повідомив нам (Адвокатському об’єднанню) про складення щодо його декларанта протоколів про порушення митних правил (біля 20) (далі Протоколи), в яких були встановлені порушення, допущені декларантом при заповненні графи 38 Вантажної митної декларації (далі ВМД) «Вага нетто (кг)». Порушення, на думку співробітників Київської обласної митниці (далі Митниця) полягали у тому, що декларант невірно вказав вагу нетто товару (морожені морепродукти) згідно товаросупровідної документації, без врахування ваги льоду, який містився на морепродуктах.
Відповідно до правил заповнення графи 38 ВМД «Вага нетто (кг)» закріпленим у п. 2 розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (далі Інструкція) затвердженої Наказом Державної митної служби України N 307 від 09.07.1997 року (в редакції, чинній станом на серпень-вересень 2010 року) якщо товари переміщуються в упаковці, то зазначається вага нетто товарів з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання (переробки) і в якій товар подається для роздрібного продажу. У випадках, визначених законодавством України, допускається зазначати вагу нетто товарів без урахування упаковки, пакування.
Відповідні порушення кваліфікувалися Митницею за ст. 340 Митного кодексу України, та за ст. 355 Митного кодексу України (в тих самих протоколах). Слід зазначити, що обсяг цієї статті не дозволяє розкрити усі проблеми, з якими зіштовхнувся імпортер, і на які бажано було б (та хотілося б) звернути увагу, а саме: застарілість формулювань ст. 340 МК України, що дозволяють (сприяють) її застосовувати всупереч її меті (фактично сприяє зловживанню правом); можливість притягнення до відповідальності одразу за двома статтями МК України, за одне правопорушення (щодо дотримання вимог ст. 61 Конституції України); цікаві обставини судового розгляду відповідних справ (наприклад щодо проведення митницею в залі судових засідань розпакування коробок з оселедцем з наступним оглядом його суддями, тощо).
Але пояснимо деякі процесуальні моменти і перейдемо до суті вимог Митниці та норм законодавства, яким обґрунтовувалося вилучення товару та відмінності нашого законодавства від європейського.
Митницею було відправлено вказані протоколи до суду згідно ч. 2 ст. 386 Митного кодексу України, і, оскільки притягнення до відповідальності за ст. 340 МК України знаходиться в компетенції суду, на відміну від ст. 355 МК України (компетенція Митниці згідно ч. 1 ст. 386 МК України), провадження у справі щодо притягнення особи до відповідальності за ст. 355 МК України було виділено та направлено до Митниці для прийняття рішення по суті.
Митниця встановила у Протоколах, що лід є первинною упаковкою товару і здійснила вилучення товару в кількості не задекларованого льоду (щоправда вилучався не лід, а саме товар, і за вагою нетто зазначеною на коробках з мороженими морепродуктами, загальна вартість вилученого товару склала біля 400000,00 грн.).
Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції обов’язковими умовами зазначення ваги нетто разом з упакуванням є наявність одночасно двох ознак товару: 1) первинна тара (упаковка) цього товару невіддільна від товару до його споживання (переробки); 2) в цій тарі товар подається для роздрібного продажу.
Те, що роздрібний продаж такого продовольчого товару, як морожена риба відбувається без льоду підтверджується Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами (далі Правила) затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №185 від 11.07.2003 року.
Так, відповідно до п. 6.5. Розділу 2 Правил продаж риби і риботоварів здійснюють після попередньої підготовки. Заморожену рибу розпаковують, поміщають в охолоджувальні прилавки і звільняють від льоду.
Виходячи з вимог п. 6.5. Розділу 2 Правил льодова глазур не є первинною тарою (упаковкою) в розумінні Наказу №307, оскільки морожена риба не подається в ній для роздрібного продажу, а відповідно і не є споживчою тарою, тобто пакуванням, що становить товарну одиницю для кінцевого користувача чи споживача в момент купівлі.
Втім, судами першої та другої інстанції не було сприйнято таких аргументів і відповідні санкції у вигляді конфіскації товару до декларанта було застосовано (за виключенням одного суду першої інстанції, але в апеляції це рішення було скасоване).
Аргументація суду при цьому була, на нашу думку, достатньою поверхневою, і наших аргументів щодо правил роздрібного продажу риби, судді не торкалися взагалі. Європейське законодавство є більш зрозумілим в тому питанні, що слід розуміти під вагою нетто товару.
Згідно з Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20.05.1987 р. (далі Конвенція) укладеної між Європейським економічним співтовариством та республіками: Австрія, Фінляндія, Ісландія, королівствами: Норвегія, Швейцарія, встановлено зразок єдиної форми декларування товарів у вигляді єдиного адміністративного документу, також викладено порядок зазначення митної інформації, в тому числі встановлено міжнародні норми і стандарти щодо порядку зазначення ваги, як нетто, так і брутто.
Членом цієї Конвенції Україна не є, але саме на підставі цієї Конвенції було затверджено єдину форму вантажної митної декларації, що застосовується для декларування товарів в Україні, і саме на підставі цієї Конвенції іноземний товаровиробник декларує товар. Відповідно до розділу III Пояснення до використання форми Єдиного документа, який є додатком № 3 до цієї Конвенції зазначено, що в графі 38 «Зазначається вага нетто товарів, відомості про які містяться в графі 31. Маса нетто товарів - це маса самих товарів без будь-якого упакування». Ось така різниця між визначенням ваги нетто (та її зазначенням в графі 38 ВМД) в європейському та українському законодавствах існувала і призвела до суттєвих втрат для імпортера (імпортерів).
Відповідно до ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 року, митне право є однією з пріоритетних сфер адаптації законодавства. Зокрема, Державна митна служба України постійно здійснює роботу в напряму набуття членства Україною в Конвенції (Пункт 6.8 Плану діяльності Державної митної служби України на IV квартал 2010 року; Пункт 5. 2. Плану діяльності Державної митної служби України на II півріччя 2011 року).
На практиці виникала ситуація, коли в Україну (юридично) надходив товар більшою вагою ніж було відправлено (відповідні супроводжувальні документи заповнювалися відповідно до європейського законодавства). При цьому навіть в Україні ветеринарні свідоцтва видавалися на вагу товару без льоду, і відповідно можливою була ситуація, коли декларант вкаже вагу з льодом, і «надлишок товару» буде провозитись поза ветеринарним контролем (тобто знову ж таки незаконно). Фактично існувала безвихідна ситуація, де можна було лише найбільшою мірою захистити себе шляхом використання процедур ідентифікаційного огляду товарів, тобто діяти за вказівкою співробітників митних органів і тим самим зменшувати можливість доведення умислу декларанта в тих чи інших незаконних діях.
Так, проблема була часткова вирішена шляхом прийняття Наказу ДМС України 07.09.2010 N 1018 (далі Наказ) про внесення змін до Інструкції.
Вказаним Наказом опис графи 38 було замінено та встановлено, що «у графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 ВМД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше). Для товару, що переміщується в первинній тарі (упаковці), що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям, якщо маркуванням товару чи документами, необхідними для здійснення його митного контролю та митного оформлення, не визначено вагу товару без будь-якої упаковки, зазначається вага товару з урахуванням ваги такої первинної тари (упаковки)». Винятки Наказом були встановлені для товарів на які встановлено специфічну ставку ввізного мита в грошовому розмірі на одиницю ваги товару або комбіновану ставку зі специфічною складовою в грошовому розмірі на одиницю ваги товару та як розрахункова база використовується вага товару з урахуванням первинної тари (упаковки) такого товару.
Таким чином, з моменту набрання чинності Наказом (27.11.2011 року), для товару, що перевозиться в первинній упаковці, в разі якщо маркуванням такого товару чи іншими документами, визначено вагу нетто без неї, зазначенню в графі 38 підлягає саме така вага нетто товару без будь-якої упаковки.

Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.