Наталія Куріленко про зміни у податковому законодавстві

Наталія Куріленко про зміни у податковому законодавстві

Журнал "Український юрист", № 145-146 (1-2) січень-лютий 2015 року. Коментар до статті "Данина на часі"

Відповідає Наталія Куріленко, керівник податкової практики адвокатської компанії "Соколовський і Партнери"

1. Як Ви оцінюєте запрпоновані державою пільги в сфері нарахування ЄСВ? Хто реально зможе отримати з цього користь, а кого законодавець дискримінував? Чи допоможе цей крок легалізувати зарплату?

Створений перед прийняттям закону ажіотаж відносно суттєвого зниження ставок внеску виявився, мабуть, самим невдалим кроком реформування. Оскільки очікування роботодавців та фахівців були обмануті самим безцеремонним способом. Адже всі ті, хто платив заробітну плату, не приховуючи фактичних доходів, не отримали жодного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці. А тим, хто платить лише прийнятний мінімум, запровадження понижуючого коефіцієнта при виконанні умов для його застосування, не приносить жодної вигоди, лише зайві витрати.

Щодо працівника, то із збільшеного (легального) доходу прийдеться сплатити ще і податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, а відтак працівник отримає в руки легальну зарплату, але в значно меншому обсязі.
Постає просте питання: кому потрібна така реформа? Очікувати, що зарплати почнуть виплачувати в більшому розмірі виключно для поповнення бюджету, або забувши попередньо взяти в руки калькулятор – повна нісені́тниця.
В будь-якому випадку, невиконані обіцянки уряду щодо зниження податкового тягаря – це лише невдала спроба легалізувати зарплати.
Слід окремо вказати про негативні наслідки проведених реформувань. «Під шумок» збільшили базу нарахування внеску для доходів, що є менше мінімальної зарплати та зобов’язали фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування сплачувати внески і в разі, якщо дохід (прибуток) у звітному році не отримано.

2. Як Ви оцінюєте нові правила оподаткування податком на прибуток, зокрема наближення податкового обліку до бухгалтерского? Чи стане платникам зручніше, які ризики тут приховані?

Сама ідея визначення об’єкту оподаткування на підставі фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку є цілком прогресивною. Але, основною проблемою нововведень, на мою думку, є делегування фіскальним органам права перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку. Адже жоден із працівників податкових інспекцій не є сертифікованим спеціалістом. Діюча в світі система незалежної оцінки знань бухгалтерів чи аудиторів дає впевненість в правильності їх суджень. А законодавець пропонує перевіряти бухгалтерський облік податковим інспекторам, які не знають навіть принципів ведення бухгалтерського обліку, не кажучи про правила його ведення.

3. Як Ви оцінюєте зменшення кількості податків у Податковому кодексі України? Це реальний крок назустріч бізнесу, який дозволить принаймні спростити адміністрування податків? Чи простий популізм?

Під «зменшенням кількості» податків та зборів законодавець здійснив фактично зменшення їх назв, об’єднавши податки. Про яке спрощення адміністрування може іти мова коли, об’єкти у одного податку (збору) зовсім різні? Дивує також умисне невключення до переліку загальнодержавних і місцевих податків та зборів військового збору. Адже з 01.01. 2015 не лише подовжили терміни його запровадження на невизначений строк, але і суттєво збільшили об’єкт оподаткування.
Юридично, військовий збір не є ані загальнодержавним, ані місцевим збором, а фактично, всі фізичні особи при отримання доходів мають його сплачувати.
Тому незрозуміло, кого арифметика «два пишемо, три в умі» може ввести в оману.