Адвокатская компания "Соколовский и Партнеры"

Сильная команда налоговых адвокатов
  • Eng
  • Рус
  • Укр

18 лет на рынке юридических услуг

 
 
  • Налоговая адвокатура, налоговое планирование, налоговое представительство, споры с налоговой, юридическая помощь во время налоговых проверок, обжалование решений ГНИ
  • Оптимизация кредиторской и дебиторской задолженности, досудебная санация, взыскание задолженности, банкротство
  • Хозяйственные споры, тендерное законодательство, составление договоров, решение корпоративных споров
  • Правовая помощь адвоката в гражданском, хозяйственном, административном,  уголовном процессах, представительство интересов в Европейском Суде по правам Человека
  • Консультации по экспортно-импортным операциям, подготовка контрактной документации, обжалование решений таможенных органов в административном и/или судебном порядках
  • Правовая помощь во время допроса, защита в суде, обжалование действий следователя, прокурора, следственного судьи, адвокатская помощь потерпевшему
  • Комплексная правовая экспертиза хозяйственной деятельности юридического лица с целью определения его справедливой цены на рынке и реального состояния активов
  • Сопровождение сделок (M&A) с анализом финансовых хозяйственно-правовых и налоговых последствий, выбор наиболее оптимальных юридических и экономических решений
  • Разработка и внедрение антикоррупционных программ, осуществление compliance-процедур, сопровождение при расследовании коррупционных правонарушений
  • Оформление прав на землю, разрешение земельных споров, консультации по земельному законодательству, юридическая помощь сельскохозяйственным производителям
  • Консультации по трудовому праву, составление внутренних документов предприятия, адвокатская помощь в решении трудовых споров, консультации по охране труда

Телефоны в Киеве: +38 (044) 495-19-28, 495-19-29, 275-67-99

Эл. почта: pravo@splf.ua

Skype: splf.ua

Проверка показаний на месте как элемент тактической операции

Людмила Калюжная, адвокат адвокатской компании «Соколовский и Партнеры»

Опубликовано в журнале "Вестник адвокатуры Украины", №6 за 2006 год

РЕЗЮМЕ: В статті розглядаються деякі питання тактики проведення на досудовому слідстві перевірки показань підозрюваного (обвинуваченого) на місці. Автор пропонує проведення цієї слідчої дії як одного з елементів спеціальної тактичної операції, загальні положення якої викладені в статті.

Створення комплексів тактичних прийомів або слідчих дій з метою вирішення завдань, які інакше вирішити важко або взагалі неможливо - є однією з тенденцій розвитку слідчої практики. Вона відображена в криміналістиці у вигляді концепції тактичних операцій. Тактична операція (вживається й інший термін – тактична комбінація) - це сукупність слідчих, оперативних, ревізійних та інших дій, які розробляються і проводяться в процесі розслідування за єдиним планом під керівництвом слідчого з метою реалізації такого тактичного завдання, яке не може бути вирішене шляхом проведення по справі окремих слідчих дій.

Одним з перших криміналістів, який почав розробку проблем тактичної операції був А.В.Дулов. Значну увагу в подальшому цьому питанню надавали в своїх працях інші науковці: Бєлкін Р.С., Шиканов В.І., Образцов В.А. та ін.

Метою тактичної операції завжди є вирішення конкретного завдання розслідування та створення відповідного впливу на слідчу ситуацію в цілому або на її компоненти. Безпосередньою метою тактичної операції, зокрема, можуть бути: вирішення конфліктних ситуацій; створення умов для проведення слідчої дії або іншої процесуальної дії; забезпечення слідчої таємниці та ін.

Під час розслідування окремих видів злочинів в різних слідчих ситуаціях виникає потреба в плануванні і реалізації, зокрема, таких поширених тактичних операцій для розв’язання деяких завдань: «атрибуція трупа», «захист свідка», «місце події» та ін. Розробляються типові тактичні операції при розслідуванні окремих категорій злочинів.

Вважається, що є дві тактичні операції, які є обов’язковими за всіма справами – незалежно від того, до якого виду або категорії відноситься злочин, що розслідується і в якій слідчий ситуації проводиться - це «захист доказів» та «перевірка показань особи, яка визнає себе винною у вчиненні злочину».

З цих позицій перевірку показань підозрюваного (обвинуваченого) на місці як слідчу дію одночасно можна розглядати у вигляді основного елемента однієї з названих обов’язкових тактичних операцій. Хоча вона може бути також елементом інших тактичних операцій: «місце події» (в умовах, коли місце події невідомо); «знайдення слідів» (наприклад, при огляді місця події не знайдена зброя, яку залишив підозрюваний); «перевірка алібі», «перевірка освіченості» (у разі проведення реконструкції) та ін.

Основний зміст вказаної слідчої дії, яка у чинному КПК України передбачена у ст.194 як відтворення обстановки і обставин події, полягає в тому, що на місці скоєння злочину або якоїсь події, яка має безпосереднє відношення до розслідуємого злочину, підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий вказує, де і що трапилося. Закон визначає, що ця слідча дія проводиться з метою перевірки і уточнення результатів допиту або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій. Тобто передбачається, що зазначеній слідчий дії обов’язково передує допит або інша слідча дія, а її результатом повинна бути відповідь на запитання: чи відповідають показання перевіряємої особи фактичній обстановці, а також обставинам, які достовірно встановлені іншими способами.

Треба зазначити, що на практиці досить часто слідство намагається за допомогою цієї слідчої дії, у першу чергу, отримати докази та розширити доказову базу, наприклад, знайти зброю, знаряддя злочину; отримати дані щодо злочинної освіченості обвинуваченого (підозрюваного) та ін. Але, нажаль, досить часто (особливо серед працівників міліції) існує хибна думка про те, що основна мета відтворення обстановки та обставин події (так звана «виводка») - не знайдення інших доказів, або дійсна перевірка показань особи, яка визнає себе винною у вчиненні злочину, а лише підтвердження ще раз але на місці (фактично механічне), того, про що вже було сказано. А потім – в обов’язковому порядку планується допит понятих, проведення судово-психологічної експертизи і таким чином нібито створюються «нові» (похідні) докази.

На нашу думку, проведення допиту понятих, судово-психологічної експертизи за результатами перевірки показань на місці, виникає не обов’язково, а лише у разі, коли є суттєві сумніви в правдивості показань особи на місці, або коли вона на якомусь етапі досудового слідства відмовляється від своїх показань з мотивів, наприклад, застосування незаконних методів слідства стосовно неї та ін. Саме тоді може виникнути потреба у допиті понятих (інколи інших учасників слідчої дії), а також в проведенні судових експертиз (в тому числі такої, що набуває поширення в останні роки, судово-психологічної експертизи визначення індивідуально-психологічних особливостей процесу відтворення обвинуваченим показань, в процесі якої вирішується питання, наприклад, щодо «психологічної характеристики комунікативної діяльності обвинуваченого в процесі проведення слідчої дії», а також щодо «наявності в його поведінці психологічних особливостей, які дають підставу для визначення самостійного або несамостійного (в умовах психологічної залежності) відтворення ним відповідних дій» та ін.).

За традиційною схемою передбачаються такі етапи тактичної операції: прийняття рішення про її проведення; моделювання тактичної операції; її підготовка; безпосереднє здійснення та процесуальне оформлення.

Прийняття рішення про проведення тактичної операції проводиться на підставі аналізу слідчої ситуації, що склалася у справі, коли є необхідність в перевірці показань учасників кримінального судочинства.

Переважно розглядаються слідчі ситуації, які характеризуються, по-перше, наявністю у справі підозрюваного або обвинуваченого, причому які визнають себе повністю або частково винними у вчиненні злочину і дають показання, але при цьому є дані про суперечність цих показів іншим матеріалам справи (висновкам експерта, наприклад, зафіксованій на місці події обстановці та ін.); або коли зазначені показання неповні і уточнення яких можливо лише на місце події (наприклад, з метою нагадування) та ін.

Вважається, що для періоду розкриття злочину характерні три етапи: по-перше, це збирання вихідної інформації; по-друге, встановлення особи підозрюваного і, по-третє, перевірка версії про винуватість підозрюваного [10]. Виходячи з цієї класифікації, перевірка показань на місці, як елемент тактичної операції можливий у такому разі тільки на третьому етапі.

Прийняттю рішення про перевірку показань на місці можуть передувати, крім обов’язкового допиту, також проведення судової експертизи (наприклад, судово-медичної, висновки якої суперечать показанням підозрюваного про обставини вбивства потерпілого); показання інших учасників процесу, які викликають сумніви або суперечності показань особи, яка визнає свою причетність до злочину, огляд місця події та ін.

Аналіз наявної інформації (слідчої ситуації, що склалася) призводить до прийняття рішення про необхідність перевірки показань.

Моделювання передбачає вибір слідчих та оперативно-розшукових дій, а також черговість та послідовність їх проведення. Після допиту обвинуваченого (підозрюваного) може бути, наприклад, додатковий допит, допит інших учасників події, проведення судових експертиз, огляд місця події (в тому числі додатковий), отримання оперативної інформації, а потім – відтворення обстановки і обставин події з метою перевірки показань обвинуваченого (підозрюваного) об обставинах події. Надалі – дії, спрямовані на перевірку - об’єктивне підтвердження або не підтвердження показань обвинуваченого (підозрюваного) на місці (безумовно, у разі, якщо вони за обсягом ширше тих, що дані раніше і слідством отримана нова інформація, яка потребує перевірки).

Підготовка тактичної операції: після прийняття слідчим відповідного рішення про проведення перевірки, вирішується питання щодо проведення тієї чи іншої слідчої дії. Це може бути додатковий допит, проведення очних ставок; ознайомлення обвинуваченого з висновками судових експертиз, а після цього - приймається рішення про проведення перевірки показань на місці в рамках відтворення обстановки і обставин події. Одночасно встановлюється, чи будуть у цій слідчій дії виникати елементи слідчого експерименту, реконструкції та ін.

Для проведення цієї слідчої дії, як основного елемента зазначеної тактичної операції, важлива ретельна підготовка, яка пов’язана зі складанням сценарію його проведення.

Безпосереднє проведення: конкретні учасники (крім обвинуваченого-підозрюваного): експерти, поняті, захисники. Використання необхідних транспортних засобів (наприклад, мікроавтобус, через вікна якого можна добре бачити); пошукові прилади; відеокамери (їх може бути більше, ніж одна); антураж (для імітації дій, які перевіряються); охорона (треба передбачати навіть застосування за необхідністю відповідного типу наручників).

До підготовки цієї слідчої дії відноситься також підготовка карт, схем, попередній огляд місця події (де пройде перевірка); інколи – створення обов’язкових умов конфіденційності проведення цієї слідчої дії та ін.

Останнім етапом є процесуальне оформлення тактичної операції: тобто процесуальне оформлення кожної слідчої (постанова, протокол та ін.) та оперативно-розшукової дій.

Результати, отримані в процесі цієї тактичної операції враховуються при пред’явленні кінцевого варіанту обвинувачення, в обвинувальному висновку, постановах про закриття справи, зміни обвинувачення та ін.

Використання під час розслідування справ про тяжкі злочини (в першу чергу, під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я) запропонованих положень тактичної операції, спрямованої на перевірку показань на місці, допоможе встановленню істини у справі.

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.