Адвокатская компания "Соколовский и Партнеры"

Сильная команда налоговых адвокатов
  • Eng
  • Рус
  • Укр

18 лет на рынке юридических услуг

 
 
  • Налоговая адвокатура, налоговое планирование, налоговое представительство, споры с налоговой, юридическая помощь во время налоговых проверок, обжалование решений ГНИ
  • Оптимизация кредиторской и дебиторской задолженности, досудебная санация, взыскание задолженности, банкротство
  • Хозяйственные споры, тендерное законодательство, составление договоров, решение корпоративных споров
  • Правовая помощь адвоката в гражданском, хозяйственном, административном,  уголовном процессах, представительство интересов в Европейском Суде по правам Человека
  • Консультации по экспортно-импортным операциям, подготовка контрактной документации, обжалование решений таможенных органов в административном и/или судебном порядках
  • Правовая помощь во время допроса, защита в суде, обжалование действий следователя, прокурора, следственного судьи, адвокатская помощь потерпевшему
  • Комплексная правовая экспертиза хозяйственной деятельности юридического лица с целью определения его справедливой цены на рынке и реального состояния активов
  • Сопровождение сделок (M&A) с анализом финансовых хозяйственно-правовых и налоговых последствий, выбор наиболее оптимальных юридических и экономических решений
  • Разработка и внедрение антикоррупционных программ, осуществление compliance-процедур, сопровождение при расследовании коррупционных правонарушений
  • Оформление прав на землю, разрешение земельных споров, консультации по земельному законодательству, юридическая помощь сельскохозяйственным производителям
  • Консультации по трудовому праву, составление внутренних документов предприятия, адвокатская помощь в решении трудовых споров, консультации по охране труда

Телефоны в Киеве: +38 (044) 495-19-28, 495-19-29, 275-67-99

Эл. почта: pravo@splf.ua

Skype: splf.ua

Некоторые вопросы тактики участия адвоката-защитника в проверке показаний подзащитного на месте

Людмила Калюжная, адвокат адвокатской компании «Соколовский и партнеры»

Опубликовано в журнале «Вестник Академии адвокатуры Украины», №4 (13) за 2011 год

Про необхідність проведення перевірки показань на місці переважно йдеться коли створюється слідча ситуація, яка характеризуються наступними даними: по-перше, наявність у справі підозрюваних або обвинувачених (хоча, не виключно, що може виникнути ситуація, коли перевірка показань на місці проводиться зі свідком, який відповідно до ст.69¹ КПК запросив адвоката), які визнають себе повністю або частково винними у вчиненні злочину і дають показання, які суперечать іншим матеріалам справи або коли зазначені показання неповні і їх уточнення можливо лише на місце події або, по-друге, коли є дані про те, що з боку підозрюваного (обвинуваченого) має місце самообмова. Треба також зазначити, що в останні роки склалася порочна практика проведення перевірки показань підозрюваного (обвинуваченого) на місці, коли після її проведення в обов’язковому порядку допитуються поняті і, таким чином нібито «створюються нові докази».

Як відомо, проводиться така перевірка наступним чином: по-перше, здійснюється показ особою відповідного місця (події, злочину) та об’єктів, що знаходяться на ньому, які пов’язані з подією злочину; по-друге, зазначена особа дає свідчення (пояснення) стосовно механізму та особливостей своїх дій, наприклад, заподіяння ушкоджень потерпілому; по-третє, особі пропонується продемонструвати безпосередньо всі дії, які вчинені стосовно потерпілого; по-четверте, слідчий співставляє отримані при цьому дані з обстановкою події та інформацією, яку слідство отримало раніше з інших джерел: показань потерпілого, свідків, висновків судових експертиз; огляду місця події тощо.

Треба зазначити, що в проекті КПК України (станом на 05.07.2011р.) зазначена слідча дія не передбачена, але ст.237 проекту передбачає проведення слідчого експерименту - «…з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події…) [9].

В проведенні зазначеної слідчої дії (відтворення обстановки і обставин події – ст.194 КПК України) беруть участь передбачені законом особи, серед яких можуть бути як обов’язкові, так і необов’язкові учасники перевірки показань на місці [10, 84]. До перших відносять особу, що організує і проводить перевірку показань: слідчий (в тому числі слідчий, який входить до складу слідчої або слідчо-оперативної групи); особа, яка проводить дізнання, прокурор, начальник слідчого відділу [7, 212]. Зазначені особи: приймають рішення про проведення перевірки (в тому числі і за клопотанням адвоката-захисника); планують умови й порядок її проведення; визначають коло її учасників; обирають маршрут та визначають час і місце проведення перевірки (складають своєрідний сценарій перевірки) та ін.

Законодавцем визначена обов’язкова присутність понятих при проведенні перевірки показань. Їх добір (в тому числі кількість) слідчий здійснює з урахуванням слідчої ситуації, яка складається по справі. Поняті не повинні бути зацікавленими в результатах цієї слідчої дії чи справи в цілому (наприклад, знаходяться в неприязних або дружніх, товариських чи близьких стосунках з особою, показання якої перевіряються); в подальшому можуть бути визнані недієздатними та ін.
До обов’язкових учасників цієї слідчої дії, крім свідків, потерпілих (коли їх показання перевіряються) та перекладача, законодавець також відносить обвинуваченого (підозрюваного), показання якого перевіряються. При вирішенні питання про залучення обвинуваченого до участі у зазначеній слідчій дії слідчий керується положеннями чинного кримінально-процесуального законодавства (ст.ст. 43, 431 КПК), що надають повну свободу вибору зазначеним особам: давати показання чи відмовлятися від них, захищати чи обвинувачувати себе – тобто їх участь можлива лише у разі отримання їх згоди на це.

Часто виникають ситуації, коли слідчому доцільно залучати спеціаліста до участі в перевірці показань на місці. За загальним правилом, в ході досудового слідства спеціалісти надають слідчому як консультативну допомогу, так і безпосередню функціональну, використовуючи процесуальні і непроцесуальні форми спеціальних знань [6, 152 – 163].

Якщо слідчий не володіє спеціальними знаннями щодо фактів, подій і явищ, які перевіряються, то допомога спеціаліста може виражатися: а) у більш точній реконструкції обстановки місця події і забезпеченні правильності відтворених дій; б) у повному і правильному з’ясуванні й оцінці результатів перевірки показань на місці; в) у більш повному і кваліфікованому відображенні результатів даної слідчої дії в протоколі.

Доцільно залучати спеціаліста також у ситуаціях, коли існують певні ускладнення з використанням техніко-криміналістичних засобів та засобів фіксації або потрібно забезпечити якісну фіксацію доказів, що потребують спеціальних знань, у протоколі слідчої дії з метою посилення доказового значення одержаних результатів перевірки.

Зокрема, при розслідуванні злочинів проти життя і здоров’я людини досить поширеним є залучення до перевірки показань обвинуваченого судового медика, психолога або психіатра.

Інколи слідчому доцільно залучати до участі у перевірці, крім основних, також і допоміжних (необов’язкових) учасників. Це, зокрема, працівники органів внутрішніх справ, які здійснюють охорону місця слідчої дії, а також супровід й охорону обвинуваченого (підозрюваного), який бере участь у слідчій дії; педагог і законний представник неповнолітньої особи, показання якої підлягають перевірці, чи його близькі родичі; особи, які мешкають у квартирі (будинку), де проводиться перевірка показань на місці, чи представники адміністрації підприємств, установ і організацій, розташованих у цьому приміщенні тощо; підсобні робітники (коли, наприклад, проводиться реконструкція місця події або потрібно проведення робіт з вилучення з ґрунту трупа; предметів, які мають значення для розслідування справи та ін.) [3, 39; 4, 11; 10, 85].

До числа обов’язкових учасників перевірки показань на місці у деяких ситуаціях слід віднести адвоката-захисника; адвоката – представника інтересів потерпілого, а також захисника свідка, коли останній реалізує своє право, передбачене п.4-1 ч.1 ст. 69¹ КПК України. В першу чергу йдеться про перевірку, яка проводиться за клопотанням обвинуваченого (підозрюваного) чи самого захисника (ст.221 КПК України, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 «Про застосування законодавства, що забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист» від 24.10.03 р. [8, 22]), і при допущенні захисника до участі у справі, коли слідчий виконує дану слідчу дію за своєю ініціативою, та за наявності відповідної згоди особи, показання якої перевіряються. З точки зору слідчої тактики, така ініціатива слідчого може бути найефективнішим прийомом, який йому слід використовувати при перевірці показань на місці, оскільки в ході судового розгляду справи підсудні часто заявляють, що під час проведення перевірки показань на місці, з боку дізнання та слідства на них чинився тиск, задавались навідні запитання, робились підказки тощо. Тому слідчому необхідно, особливо якщо є ризик виникнення конфліктної ситуації, залучати захисника до участі в перевірці і в обов’язковому порядку фіксувати проведення слідчої дії за допомогою відеозапису.

Окремо треба зупинитись на ситуації, коли у захисника є підстави для сумнівів щодо визнання підзахисним своєї вини, наприклад, в результаті застосування до нього з боку дізнання та слідства незаконних методів або самообмова з інших мотивів. Зокрема, до таких підстав можна віднести:
- суперечність показань обвинуваченого (підозрюваного) щодо обставин події, яка є предметом розслідування;
- наявність алібі, про яке достовірно відомо адвокату, але підзахисний наполягає на своєї участі у вчиненні злочину;
- захиснику відома мотивація можливої самообмови підзахисного (особисті почуття до особи, яка насправді вчинила злочинні дії, наприклад);
- наявність пояснень, які надані адвокату деякими особами щодо фактичних обставин події, яка є предметом розслідування, про що невідомо слідству оскільки ці особи відмовляються з різних причин давати такі свідчення слідству.

При цьому треба визнати, що у такому разі позиція захисника може суперечити позиції підзахисного, тобто у кримінальній справі виникає колізія позицій адвоката та його підзахисного. А як відомо, правова позиція – це не тільки думка адвоката про обвинувачення, але й його точка зору про обставини, що підлягають доказуванню, а також з усіх інших правових питань, що виникають у процесі розслідування й судового розгляду справи, виходячи з якої будується програма захисту [2, 22]. Захисник є незалежним у правовій позиції і має право спростувати визнання підзахисним своєї вини [1, 61]. І тому він може, після отримання згоди на участь підзахисного в проведенні перевірки показань на місці, ініціювати проведення цієї слідчої дії, шляхом заявлення відповідного клопотання.

Тактика участі захисника у перевірці показань його підзахисного пов’язана, перш за все з повним або частковим визнанням обвинуваченим (підозрюваним) своєї вини. Тому не завжди участь захисника у проведенні цієї слідчої дії пов’язана з активними діями. Метою проведення такої перевірки з боку захисника можуть бути, в першу чергу, уточнення показань або отримання об’єктивного підтвердження наявності пом’якшуючих обставин. Зокрема, про кількість нанесених ударів (встановлення меншої їх кількості, ніж наполягає слідство), про протиправні дії потерпілого, дистанцію пострілу, про фактичне місце знаходження підозрюваного на місці події (наприклад, зроблені постріли у той час, коли підзахисний знаходився в своєму будинку, і спрямовані вони на відвернення протиправного насильницького вторгнення постраждалої особи у житло), про фактичне місце знаходження місця події та ін.
На початковій стадії перевірки захисник може заявити клопотання про залучення до проведення цієї слідчої дії спеціалістів (судових медиків, експерта-криміналіста та ін.) або про обов’язкове застосування відеозапису чи особливості його (відеозапису) застосування (наприклад, обговорення питання: чи може відеозапис перериватися; чи потрібно, зокрема, її переривати під час поїздки до місця події та ін.). Захисник може наполягати на використанні макетів (людини, зброї) для більшої зрозумілості дій, які будуть демонструватися підзахисним і які можуть допомогти більш чітко зрозуміти події, які є предметом розслідування.

Тоді ж захисник може запропонувати слідчому для перевірки показань застосувати реконструкцію (коли є підозра про самообмову). Або проявити ініціативу і після отримання даних про дату проведення слідчої дії, за домовленістю, наприклад, з власником будинку, де будуть проводити перевірку показань, частково або повністю змінити обстановку місця події. Під час відтворення обстановки і обставин події може бути зафіксована відсутність у підозрюваного відповідних знань про місце події (і таким чином про наявність злочинної освіченості).

Під час дачі показань захисник може поставити уточнюючі запитання, щоб привернути увагу до ключових моментів, які можна трактувати на користь підзахисного та які потрібно перевірити і уточнити на місці (про конкретні дії потерпілого, про кількість ударів, про обстановку події та ін.).

Після дачі показань та відтворення дій підзахисного на місці події, якщо захисник вважає їх непереконливими, захисник, за дозволом слідчого, може поставити відповідні запитання та вимагати повторити демонстрацію якихось дій підзахисного, вважаючи їх недостатніми або проведеними не так, як повідомляв про це і на чому наполягав підзахисний. Захисник може звернути увагу на речові докази, сліди на місці події, на які раніше слідство не звернуло увагу (наприклад, сліди, які свідчать про спробу обвинуваченого надати медичну допомогу потерпілому та ін.).

При проведенні перевірки показань на місці захисник може привернути увагу слідчого чи понятих на факт застосування недосконалих техніко-криміналістичних засобів, незаконних і необґрунтованих тактичних прийомів та дій з боку учасників слідчої дії. Все це може позитивно вплинути на позицію, яку обрано захистом [5, 69 – 74].

За результатами проведення перевірці показань на місці, захисник може вимагати призначити відповідну судову експертизи (в тому числі: повторну, додаткову або комісійну) або запропонувати експерту дати відповіді (або висновок) на додаткові запитання (наприклад, чи могли тілесні ушкодження на тілі потерпілого утворитися в результаті дій і за обставин, на які вказав підозрюваний (обвинувачений) під час відтворення обстановки і обставин події).

Проведення перевірки показань на місці надає слідству можливість для отримання більш високого рівня знань про обставини злочину, а захисту – спростувати висунуті обвинувачення, підтвердити наявність обставин, які пом’якшують вину обвинуваченого; підтвердити факт самообмови або уточнити показання підзахисного.

Література:

1. Адвокатура в Україні / Академія адвокатури України, [авт.-упоряд.: Т.В.Варфоломеєва, С.В.Гончаренко ]. – К.:Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.
2. Варфоломєева Т.В. Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: спеціальність 12.00.09 / Т.В.Варфоломеєва. – К., 1994.
3. Глазырин Ф.В. Следственный эксперимент: Учеб. пособие. / Ф.В.Глазырин, А.П. Кругликов – Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1981. – 72 c.
4. Жукова Н.И. Вопросы теории и практики следственного эксперимента: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Н.И.Жукова – Свердлов. юрид. ин-т. – Свердловск, 1984. – 20 с.
5. Заяць Д.Д. Перевірка показань на місці: процесуальні та криміналістичні питання / Д.Д.Заяць // Вісник прокуратури. – 2003. – № 8. – С. 69 – 74.
6. Корж В.П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями. Руководство для следователей: Научно-практ. пособие. / В.П.Корж – Х.: Лицей, 2002. – 280 c.
7. Кримінальний процес України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін. / [За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця]. – Харків: Право, 2000. – 494 с.
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 «Про застосування законодавства, що забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист» від 24 жовтня 2003р. // Вісник Верховного Суду України. – № 6. – 2003. – С. 20 – 24.
9. Проект Кримінально-процесуального кодексу України станом на 05 липня 2011 р.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/projectCriminalCodex
10. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма ./ С.А.Шейфер – М.: Юрид. лит., 1981. – 128 с.

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.