Владислав Філатов: нарешті в Україні буде законодавчо врегульовано питання неплатоспроможності фізичних осіб

Владислав Філатов: нарешті в Україні буде законодавчо врегульовано питання неплатоспроможності фізичних осіб

В ексклюзивному коментарі для інформаційного порталу «Банкрутство & Ліквідація» партнер адвокатської компанії «Соколовський і Партнери», керівник практики з реструктуризації заборгованості та банкрутства Владислав Філатов дав свою оцінку проекту Кодексу з процедур банкрутства.

Редакція:  Як ви оцінюєте необхідність створення такого окремого Кодексу?

Владислав Філатов:  Нарешті, в Україні буде законодавчо врегульовано питання неплатоспроможності фізичних осіб. Нагальна потреба у впровадженні такого регулювання існує не перший рік. З урахуванням розподілу судових процедур на банкрутство юридичних осіб, так зване корпоративне банкрутство, та відновлення платоспроможності фізичних осіб, так зване споживче банкрутство, цілком логічно і мотивовано виглядає створення окремого Кодексу, який, відповідно, складається з двох книг і забезпечує правове регулювання суспільних відносин у сфері неплатоспроможності. Загалом, я позитивно ставлюся до впровадження кодифікації та новацій банкрутства. Але, осторога та побоювання у мене є до юридичної техніки написання новел, їхньої імплементації та подальшого формування відповідної судової практики.

Редакція:  Запропонований документ може вирішити проблемні питання ринку?

Владислав Філатов:  Під час практичного застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було виявлено чимало недоліків. Проблеми неодноразово обговорювалися та детермінувалися на численних семінарах, конференціях, круглих столах. Більшість цих питань, так чи інакше враховано під час опрацювання положень законопроекту 3132Д, який покладений в основу Кодексу. Зокрема, ним усуваються дефекти та прогалини щодо черговості оплати винагороди арбітражному керуючому і відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, встановлюються нові правила для визначення строків провадження та умов продажу майна, розподіляються повноваження між зборами кредиторів та комітетом кредиторів.

Редакція:  Наведіть 5 головних месседжів з проекту Кодексу, які ви вважаєте мегапозитивними?

Владислав Філатов:  Кодексом вносяться зміни і виправлення у положення, які регулюють досудову санацію. Це має стати поштовхом для застосовування досудової процедури відновлення платоспроможності боржника. Також, спрощується порядок відкриття справи про банкрутство. Кредитору не треба буде очікувати три місяці невиконання судового рішення під час виконавчого провадження, а вимоги до розміру суми вимог, достатньої для відкриття справи, взагалі скасовуються. Кодексом вирішені питання сплати витрат на ліквідаційну процедуру і винагороди арбітражному керуючому - такі виплати виключено з черговості задоволення вимог кредиторів і визначено позачерговими. Вирішено проблему сплати витрат на ліквідаційну процедуру і оплати винагороди ліквідатору у разі відсутності у боржника активів. В Кодексі виключено необхідність схвалення звіту ліквідатора власником майна або органом, уповноваженим управляти майном боржника, у разі банкрутства державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Новим законодавством встановлюється порядок аукціонного продажу майна боржника лише на веб-порталі.

Редакція:  Назвіть 5 головних моментів з проекту Кодексу, які треба доопрацювати?

Владислав Філатов:  Було б доцільно змінити строк (стаття 19 Кодексу), протягом якого можуть бути визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, вчинені на шкоду кредиторам. Його слід збільшити з одного до трьох років. Це знизить відсоток зловживань з боку боржників та надасть можливість кредиторам більш дієво застосовувати судові процедури банкрутства. Також, є сенс виключити частину 4 статті 26, за якою суд у підсумковому засіданні приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у разі, якщо зборами кредиторів або розпорядником майна у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято рішення про перехід до наступної судової процедури. Дуже критично ставлюсь до автоматичного переходу до наступної, після розпорядження майном, судової процедури без волевиявлення на те учасників справи про банкрутство. У разі відсутності ініціативи учасників справи про введення процедури санації або відкриття ліквідаційної процедури провадження у справі має бути закрито. Такий підхід повністю узгоджується із частиною першою цієї статті. Також, необхідно врегулювати питання оподаткування податком на додану вартість операції з продажу майна боржника під час санації і у ліквідаційній процедурі. Для цього треба внести зміни і до Податкового кодексу. На практиці нарахування і сплата ПДВ за результатами продажу майна боржника у справах про банкрутство не здійснюється, хоча, начебто, передбачена ПКУ. Це викликано суперечливістю та неузгодженістю норм податкового і конкурсного законодавства. Арбітражні керуючі, у свою чергу здійснюючи такі операції, без врахування ПДВ, підпадають під ризик бути притягнутими до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Такий стан речей може бути використаний для впливу на арбітражних керуючих не чистими на руки сторонами судових справ.

Автор
Філатов Владислав
Арбитражный управляющий, Партнер. Адвокат